Медічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медічі
Герб
Країна  Флорентійське герцогство
Член у Compagnia de' Magid
Є власником Medici Bankd
Описано за адресою books.google.de/books?id=0AKM3OgXtPIC&pg=PA232&lpg#v=onepage&q&f=false
Зображений на Медічі: Повелителі Флоренції
CMNS: Медічі у Вікісховищі

Медічі (італ. Medici) — олігархічна родина, представники якої з XV по XVIII століття неодноразово ставали правителями Флоренції. Серед представників Медічі є четверо пап римських — Лев X, Пій IV, Климент VII, Лев XI та декілька членів королівських сімей Франції.

Походження

[ред. | ред. код]

Походження імені точно невідоме, за однією з версій, один з родоначальників клану був лікарем (medico) при дворі Карла Великого. Першим Медічі, що перебрався до Флоренції був К'яріссімо.

Засновником династії вважається Джованні ді Біччі (1360—1429), який в 1421 році був обраний гонфалоньєром Флоренції. А сини Джованні, Козімо (1389—1464) та Лоренцо (1394—1440), були першими активними політичними діячами Флорентійської республіки. Створивши собі великий капітал комерційними операціями, Медічі з другої половини XIV століття беруть активну та діяльну участь у боротьбі народу (італ. popolo minuto) зі знаттю, яка утворилася злиттям дворянства з багатою буржуазією (італ. popolo grasso) та завжди стояли на боці народної партії.

Втім першими гонфалоньєрами Флорентійської республіки з цього роду були: Ардинго Медічі — у 1296 році, Гуччі Медічі — у 1299 році та Аверардо Медічі — у 1314 році. У 1360 році Бартоломео Медічі мав невдалу спробу змови проти знаті, на чолі якої стояли Альбіцці, а в 1378 році його брат Сальвестро, зайнявши найвищу посаду в республіці (гонфалоньєра), своєю протидією проти знаті викликав повстання черні (бунт чомпі, італ. Ciompi), яке було придушене Альбіцці. Сальвестро був вигнаний і вся фамілія Медічі була позбавлена права обіймати громадські посади протягом десяти років.

Галерея портретів Медічі

[ред. | ред. код]

Представники роду

[ред. | ред. код]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

За історією родини знято телесеріал: Медічі: Повелителі Флоренції.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Andrieux. Les Médicis. Paris, Librairie Plon, 1958.
  • Antonetti, Pierre. Les Médicis. Paris, PUF, 1997.
  • Chastel, André. Art et humanisme à Florence au temps de Laurent le Magnifique. Paris, PUF, 1959.
  • DeRoover, Raymond. The Rise and Decline of the Medici Bank. New York, Norton Library, 1966.
  • Hale, John Rigby. Florence and the Medici. The Pattern of Control. Londres, Thames and Hudson, 1977.
  • Hibbert, Christopher. Rise and Fall of the Medici House. New York, Morrow, 1975. ISBN 0-688-00339-7.
  • Lucas-Dubreton, Jean. La vie quotidienne à Florence au temps des Médicis. Paris, Hachette, 1958.
  • Martines, Lauro « Le sang d'avril — Florence et le complot contre les Médicis » — Albin Michel — Histoire — Paris — 2006
  • Miles J. Unger, Magnifico: The Brilliant Life and Violent Times of Lorenzo de Medici, (Simon and Schuster 2008) is a vividly colorful new biography of this true «renaissance man», the uncrowned ruler of Florence during its golden age

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Medici, архів оригіналу за 29 травня 2018, процитовано 17 березня 2020