Меланорозавр
| Меланорозавр Час існування: Тріас | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Меланорозавр (Melanorosaurus readi — чорний гірський ящір) — один із найбільш ранніх представників прозавроподів, досягав величезного розміру (завдовжки 8-10 м, довжина у 12 і навіть 15 м є завищеною). Маса досягала 2 тонн. Як й інші завроподи, він мав маленьку голову, пильчасті листоподібні зуби і досить довгі шию та хвіст. Величезне тіло і сильні кінцівки робили його ще більш громіздким і важким, ніж платеозавр. Ймовірно, він пересувався лише на чотирьох ногах і не піднімався на задні лапи. Кістки кінцівок були масивними, а спинні хребці для полегшення скелета мали порожнини.
- Типовий екземпляр: SAM 3449, 3450 — кілька хребців і частини задніх лап.
- Інші рештки: 3 або 4 екземпляри, представлені неповними скелетами, один з яких, що належить молодій особині близько 4,5 м завдовжки, включає практично повний череп.
Відомий ще один вид — Melanorosaurus thabanensis Gauffre, 1993
Пізній тріас (пізній карній або ранній норій)
Формація Lower Elliot, Капська провінція, Південна Африка.
Меланорозавр жив задовго до появи перших завроподів. Можна припустити, що завроподи походять від величезних прозавроподів, подібних до цього ящера, але відмінності будови кісток щиколотки свідчать про те, що завроподи і прозавроподи, походять від спільних предків.
Рід Melanorosaurus протягом всієї своєї історії вивчення часто плутали з Euskelosaurus, іншим прозавроподом із тих же місцезнаходжень. Меланорозавр був одним із найбільших тварин на землі, які бачив світ аж до ранньої юри, хоча ранні вимірювання цього динозавра (особливо в популярній літературі) дещо завищені. До його тазу приєднувалось 4 або 5 хребців, що мінімум на один хребець менше, ніж у інших прозавроподів.
Він був родоначальником родини меланорозавридів, яка останнім часом зазнала значних змін і тепер ставиться на рівень, дуже близький до власне справжніх завроподів. Тим не менш, вважається, що даний таксон поки повинен залишитися в межах прозавроподів, хоча б поки не будуть точно встановлені досить ясні діагностичні ознаки завроподів, які відрізняють їх від базальних груп.
Кінцівки ящера були великими і могутніми, що свідчило про переважно чотириноге пересування, хоча факультативна біпедальність також має під собою багато підстав. Кістки його лап важкі та масивні, як у завроподів, також мають схожість і хребці, які мають порожнини для зниження ваги.
Травоїдний.