Мельникова Вікторія В'ячеславівна
| Мельникова Вікторія В'ячеславівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 23 жовтня 1961 Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР  |
| Померла | 29 січня 1987 (25 років) Нангархар, Афганістан |
| Поховання | Горлівка |
| Країна |  СРСР |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | медична лаборантка, медична сестра |
| Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 |
| Посада | рентгенолаборант 834-го військового польового інфекційного шпиталю |
| Нагороди |  |
Мельникова Вікторія В'ячеславівна (23 жовтня 1961 — 29 січня 1987) — вільнонайманий працівник радянської армії, учасниця афганської війни. Посмертно нагороджена орденом Червоної зірки.
Вікторія Мельникова народилася 23 жовтня 1961 року в місті Єнакієве Донецької області. За національністю — росіянка[1]. Навчалася у Горлівській школі № 85, потім закінчила місцеве медичне училище. З 1979 року працювала медичною сестрою у дитячому хірургічному відділені лікарні № 2 в Горлівці. Пізніше закінчила курси рентгенолаборантів та перевелася до рентгенвідділення. Багаторазово задавала донорську кров для хворих дітей. Сама ростила дочку — Тоню. Попрацювати у Афганістані їй запропонувала колишня однокурсниця, яка вже там була. Згідно спогадами її матері, у воєнкоматі Вікторії обіцяли, що вона буде працювати у центральному шпиталі, який знаходився у Кабулі. 18 листопада 1986 Центральним міським РВК Горловки була направлена для праці за наймом у радянські війська, що розташовувалися у Афганістані[2][3].
В Афганістані працювала рентгенолаборантом у 834-му військовому польовому інфекційному шпиталі, який був переведений з СРСР для боротьби з епідемією холери. Загинула 29 січня 1987 року поблизу міста Джелалабад провінції Нангархар. Вікторія знаходилася в колоні машин, які транспортувати поранених з аеродрому. Коли ворог атакував колону, бронетранспортер з Вікторією звернув на узбіччя, де підірвався на міні. У тому ж бою загинув лейтенант Вячеслав Олегович Щьоголев[4].
Похована на Центральному кладовищі Горловки. У «Книзі Пам'яті про радянських воїнів» Вікторію Мельников характеризували як добре подготовленого спеціаліста, сумлінного та самовідданого працівника[1].
- орден Червоної Зірки (посмертно)
- Її ім'я викарбуване на одній з плит Меморіального комплексу пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані у Києві[5].
- Її ім'я викарбуване на Пам'ятнику воїнам-афганцям у Горловці[6].
- Меморіальна дошка на будівлі Горлівського медичного коледжу, де навчалася Вікторія Мельникова. Дошка встановлена 15 червня 2012 за ініціативи Горлівського міського товариства інвалідів «Товариш»[7].
- ↑ а б Книга Памяти о советских воинах, 1999.
- ↑ Субботина, Наталья (15.02.2011). В горах Джелалабада (рос.) . Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ ArtOfWar. Карелин Александр Петрович. "Медики, сложившие свои жизни на афганской войне". artofwar.ru (рос.) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ ArtOfWar. Береснев Эдуард Викторович. Афганистан, 1987 год. artofwar.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Памятник воинам-афганцам (Киев). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Памятник воинам-афганцам (Горловка) - Мемориал воинов-афганцев "Черный тюльпан". afgan-memorial.org. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ В честь медсестры, погибшей в Афганистане, в Горловке открыли мемориальную доску. 06242.ua - Сайт города Горловки (рос.) . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 4 жовтня 2019.
- Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України / О. Г. Мусієнко. — Київ : Столиця, 1999. — 560 с. — ISBN 966-95583-0-1.
- Книга Памяти о советских воинах, погибших в Афганистане. — Москва : Военное издательство, 1999. — Т. II М-Я. — 712 с. — ISBN 5-203-01484-1.