Мельников Олег Олександрович

Мельников Олег Олександрович
Народився	20 березня (2 квітня) 1912  Хвалинськ, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер	12 травня 1982(1982-05-12) (70 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	кладовище Пулковської обсерваторіїd
Країна	СРСР
Діяльність	астроном
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузь	спектроскопія і історія астрономії
Заклад	Пулковська обсерваторія
Вчене звання	члени-кореспонденти РАНd
Членство	Академія наук СРСР
Нагороди	Премія імені Ф. О. Бредіхіна
Мельников Олег Олександрович у Вікісховищі

Олег Олександрович Мельников (рос. Олег Александрович Мельников; 20 березня (2 квітня) 1912, Хвалинськ — 12 травня 1982) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1960).

Біографія

Родився в Хвалинську (нині Саратовська область. У 1933 році закінчив Харківський університет. З 1933 року і до кінця життя працював у Пулковській обсерваторії, з 1946 — також професор Ленінградського університету.

Наукові роботи присвячені вивченню Сонця, зірок і міжзоряного середовища спектральними методами, астрономічному приладобудуванню та історії астрономії. Виконав детальну спектрофотометрію ліній поглинання в спектрах сонячних плям, факелів, хромосфери Сонця. Спільно з Є. Я. Перепелкіним встановив наявність турбулентних рухів в хромосфері. Разом з С. С. Журавльовим запропонував метод визначення напруженості магнітних полів сонячних плям по контурах обраних ліній у спектрах плям. Детально досліджував спектри цефеїд. Визначив хімічний склад атмосфер класичних цефеїд δ Цефея і η Орла і встановив наявність у них турбулентності. У 1950-х роках виконав цикл досліджень з вивчення фізичних умов в атмосферах зірок класу A, визначив параметри їхніх атмосфер і уточнив шкалу температур цих зірок. Досліджував міжзоряне поглинання світла і визначив деякі характеристики міжзоряного газу. Брав участь у роботах зі створення 6-метрового телескопа-рефлектора БТА. Автор дослідження «До історії розвитку астроспектроскопії в Росії і в СРСР» (1957).

Президент Комісії № 9 «Астрономічні інструменти» Міжнародного астрономічного союзу (1964—1967).

Нагороджений премією ім. Ф. О. Бредіхіна АН СРСР (1950).

Іменем Мельникова названа мала планета (2237 Мельников), відкрита Г. М. Неуйміним 2 жовтня 1938 року в Сімєїзькій обсерваторії.

Похований у Санкт-Петербурзі, на Пулковському кладовищі.

Література

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Мельников Олег Александрович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
• Некролог О. А. Мельникова. Астрономический журнал, т.9, с.1036 (1982)
• Мельников Олег Олександрович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 211. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.