Перейти до вмісту

Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович
фр. Constantin Melnik
Народився24 жовтня 1927(1927-10-24)[4][1][…]
Ла-Тронш, Ізер[5]
Помер14 вересня 2014(2014-09-14)[1][2][…] (86 років)
XV округ Парижа, Париж[5]
Країна Франція[3]
Діяльністьрозвідник, видавець, письменник
Alma materІнститут політичних досліджень
Знання мовфранцузька[1]
УчасникАлжирська війна
МатиTatiana Botkined
Нагороди

Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович (фр. Constantin Melnik, 24 жовтня 1927(19271024), Франція — 14 вересня 2014) — французький розвідник, політолог, мемуарист. Учасник Французького Опору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Костянтин Мельник-молодший народився у Франції, в родині українських емігрантів першої хвилі: білогвардійського поручика, вихідця з родини заможних волинських селян Костянтина Семеновича Мельника (1893—1977) і Тетяни Боткіної, дочки лейб-медика сім'ї Миколи II Євгенія Боткіна.

Костянтин був найкращим учнем у ліцеї, а паралельно — зв'язковим і інформатором підпільників-маки[en].

Французька розвідка вела себе грамотно щодо німців. Партизанська війна не була, звичайно, значущим явищем, але ось розвідка дійсно працювала добре

 — згадував згодом Мельник[6]. Після Другої світової війни Мельник два роки служив перекладачем в американській армії. Пізніше Констянтин Мельник згадував про себе і про друга дитинства — князя Сергія Оболенського[ru] (1909—1992):

Ненависті до Радянського Союзу у нього не було. Він і я вважали, що Європу звільнив від гітлерівців Радянський Союз. Для нас гімн СРСР був гімном визволителів. Я після закінчення ліцею навіть вступив в організацію „Радянські патріоти“

Якийсь час Мельник працював аналітиком, співпрацював з ватиканської організацією «Руссікум[ru]».

Закінчив Паризький інститут політичних наук (1946), де був першим на своєму курсі. Під час навчання в Інституті політичних наук, не маючи коштів щоб знімати кімнату в Парижі, Мельник прожив в Медоне з 1946 по 1949 рік[7].

Працював секретарем групи радикал-соціалістів в Сенаті. З 1952 року працював в Міністерстві внутрішніх справ Франції. У 1953 році передбачив прихід до влади в СРСР Микити Хрущова. Був призваний в армію, служив в Генеральному штабі національної оборони Франції у маршала Жюена.

Кілька років Мельник пропрацював в США в корпорації стратегічних досліджень RAND, з 1955 року був її представником в Парижі.

Після 13 травня 1958 року і повернення генерала де Голля до влади, Мельник став технічним радником прем'єр-міністра Франції. У 1959—1962 роках — координатор роботи французьких спецслужб (PJ[fr], RG[fr], SDECE[fr], DST[fr], PP) при прем'єр-міністрі Мішелі Дебре[8]. Спочатку головним його завданням була боротьба з розвідкою КДБ і алжирського Фронту національного визволення. А потім — боротьба з Секретною збройною організацією (ОАС). Це був період, коли де Голль різко змінив вектор своєї алжирської політики, приступив до згортання колоніальної війни і затіяв таємні переговори з борцями за незалежність Алжиру з ФНП. У ролі посередника виступив саме Костянтин Мельник.

Після 1962 року Мельник займався переважно видавничою діяльністю.

Вперше Мельник відвідав Росію 1998 року, прибувши на похорон останків царської сім'ї і свого діда, лейб-медика Євгенія Боткіна.

Помер 14 вересня 2014 року в Парижі[9].

Книги

[ред. | ред. код]
  • Третій Рим, розвал або експансія Радянської імперії
  • Справа про зраду
  • Сучасна розвідка і шпигунство

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Babelio — 2007.
  3. ↑ а б в https://data.bnf.fr/en/11553428/ernest_mignon/
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119339676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
  6. ↑ Настоящая разведка была только в СССР. web.archive.org. 21 квітня 2008. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 6 червня 2021.
  7. ↑ «Бати-иезуиты»: исход из Медона. www.sovsekretno.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  8. ↑ Samuel, Patrick ([©2000]). Michel Debré : l'architecte du général. [Suresnes]: [Arnaud Franel Editions]. ISBN 2-921843-41-2. OCLC 43511998.
  9. ↑ Guisnel, Jean (15 вересня 2014). Constantin Melnik, figure des services secrets, est mort. Le Point (фр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельник-Боткін_Костянтин_Костянтинович&oldid=37152408