Мельник Володимир Михайлович

Мельник Володимир Михайлович
Мельник Володимир Михайлович;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	2 квітня 1977; Чорниж
Смерть	14 лютого 2015 (37 років); Дебальцеве
Громадянство	Україна
Псевдо	«Сотка»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.

Володи́мир Миха́йлович Ме́льник (2 квітня 1977(19770402) — 14 лютого 2015) — старший сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

1995 року закінчив луцьке ВПУ № 2, здобув фах столяра. Строкову службу пройшов у десантних військах, проживав у Дніпропетровську.

Мобілізований 4 серпня 2014 року, старший сержант, командир танку Т-64 17-ї танкової бригади. У складі екіпажу танка з вересня 2014-го перебував на захисті міста Дебальцеве, спочатку підсилювали 1-й БТО «Волинь», потім 128-му ОГПБр.

Загинув 14 лютого 2015-го у бою під Дебальцевим — під час штурмових дій взводного опорного пункту, внаслідок поранення в голову.

Без Володимира лишились батько, мама Тетяна Матвіївна, дружина Софія та син Ярослав 2007 р.н.

Похований 21 лютого 2015-го в селі Чорниж, у останню земну дорогу Володимира проводжали на колінах.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
25 вересня 2017 року на честь Героя було названо школу у селі Чорниж.

Примітки

↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Мельник Володимир Михайлович [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]