Меморіальний комплекс «Героям-артилеристам»
| Меморіальний комплекс «Героям-артилеристам» | |
|---|---|
52°15′57″ пн. ш. 36°02′32″ сх. д. / 52.265792° пн. ш. 36.042285° сх. д. | |
| Тип | меморіальний комплекс  |
| Країна |  Російська Федерація |
| Розташування | Понировський район  |
| Архітектор | Теплицький Марк Львовичd |
| Засновано | 26 листопада 1943 |
  Меморіальний комплекс «Героям-артилеристам» (Росія) | |
 | |
Меморіа́льний ко́мплекс «Геро́ям-артилери́стам» — меморіальний комплекс присвячений радянським артилеристам, учасникам Курської битви. Розташований на Тепловських висотах поблизу села Теплого Понировського району Курської області Російської Федерації. Складається із пам'ятника «Героям-артилеристам, загиблим у битві на північному фасі Курської дуги у 1943 році» та братської могили, де поховано понад тисячу радянських воїнів, які загинули на понирівській землі. Пам'ятник встановлений згідно з рішенням Військової ради Центрального фронту та урочисто відкритий 26 листопада 1943 року[1].
З початком Курської битви 5 липня 1943 року один з головних ударів наступу Вермахту був спрямований на Ольховатку. Не досягнувши тут успіху, німецьке командування перенесло удар на станцію Понирі, але, діставши й там відсіч, знову відновило наступ на Ольховатку. Найбільш кровопролитні бої розгорнулися на висотах біля сіл Самодурівки та Теплого[2].
Командування 9-ї армії Вермахту вирішило завдати головного удару на стику 13-ї та 70-ї армій. У бій за висоти залучили 300 німецьких танків, артилерію, авіацію. Оборону тримала батарея капітана Георгія Ігішева, яка вже при першій атаці вивела з ладу 19 ворожих танків[2]. 8 липня, коли всі гармати вийшли з ладу, автоматники та артилеристи на чолі з Георгієм Ігішевим у рукопашній сутичці відстояли вогневу позицію та оборонний рубіж. У цьому бою артилеристи, серед них Георгій Ігішев, загинули, але не пропустили навали ворога[1]. Командир батареї посмертно відзначений званням Героя Радянського Союзу[2].
На постаменті 17-метрового обеліска[2] встановлена 76-мм гармата № 2242 сержанта Катюшенка[1]. У 1967 році, у зв'язку з 25-річчям Курської битви, вирішено реконструювати пам'ятник воєнного часу. Проєкт створив архітектор Марк Теплицький. П'єдестал для гармати оброблений чорним полірованим гранітом з фризом вгорі у вигляді гвардійської об'ємної стрічки з написами з накладних літер[1]. На головному фасаді постаменту висічено напис:
«Вічна слава Героям — артилеристам, які загинули 7–12 липня 1943 року в боях із німецько-фашистськими загарбниками в районі села Теплого».
Оригінальний текст (рос.)«Вечная слава Героям — артиллеристам, павшим 7–12 июля 1943 года в боях с немецко-фашистскими захватчиками в районе села Теплого».
На фризі золоченими літерами накреслені слова:
«Ваш подвиг безсмертний», «Ваша мужність та героїзм — натхнення для поколінь».
Оригінальний текст (рос.)«Ваш подвиг бессмертен», «Ваше мужество и героизм — вдохновение для поколений».
9 вересня 2023 року на території меморіального комплексу відбулася церемонія поховання 45 радянських солдатів і офіцерів, які загинули в липні 1943 року під час боїв на північній ділянці Курської битви. Останки червоноармійців знайдено протягом 2021—2023 років із застосуванням пошукових систем під час робіт. Також відкрито 3 меморіальні плити з іменами бійців[3].
- Героям-артиллеристам // Подвиг народа. Памятники Великой Отечественной войны 1941—1945 / Составление и общая редакция книги В. А. Голикова. — Москва : Издательство политической литературы, 1980. — С. 49—50. (рос.)
