Меньшиков Михайло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меньшиков Михайло Олексійович
Народився21 листопада 1902(1902-11-21) або 1902[1]
село Посевкіно Борисоглібського повіту Тамбовської губернії, тепер Грибановського району Воронезької області, Російська Федерація
Помер19 липня 1976(1976-07-19) або 1976[1]
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдипломат, політик
Alma materРосійський економічний університет імені Плеханова
Знання мовросійська[2]
ПартіяКПРС
ДітиStanislav Menshikovd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Михайло Олексійович Меньшиков (21 листопада 1902(19021121), село Посевкіно Борисоглібського повіту Тамбовської губернії, тепер Грибановського району Воронезької області, Російська Федерація — 19 липня 1976, місто Москва) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у США, Індії та Непалі, міністр закордонних справ Російської РФСР, міністр зовнішньої торгівлі СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1966 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1916 році закінчив три класи вищого початкового училища в місті Борисоглібську. Трудову діяльність розпочав у 1916 році працівником консервного заводу.

У 1917 році закінчив бухгалтерські курси в місті Борисоглібську, працював помічником діловода станичного волосного виконкому.

У 1918—1920 роках служив у Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії на Південному фронті.

У 1920—1922 роках — завідувач районними агентствами друку в Донській області і Тамбовській губернії. У 1921 році брав участь у придушенні повстання Антонова на Тамбовщині.

У 1922—1924 роках — курсант Школи імені ВЦВК.

У 1924—1929 роках — студент вечірнього відділення економічного факультету Московського інституту народного господарства імені Плеханова. Одночасно з 1924 по 1928 рік — рахівник, економіст на Московських холодильних комбінатах, у 1928—1930 роках — економіст, керівник групи акціонерного товариства «Холодоекспорт» Народного комісаріату внутрішньої торгівлі СРСР.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1930 році — оперативник експертного управління «Союзриба».

У 1930—1936 роках — оперативник-товарознавець, завідувач відділу, директор Англо-російського кооперативного товариства «АРКОС» у місті Лондоні.

У 1936—1938 роках — директор рибоплодової контори «Експортхлібу» Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

У 1938—1943 роках — голова правління «Експортлісу» Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

У 1943—1946 роках — заступник директора Адміністрації Об'єднаних Націй з питань допомоги і відновлення (ЮНРРА) у Сполучених Штатах Америки.

У 1946 — 4 березня 1949 року — заступник міністра зовнішньої торгівлі СРСР.

4 березня 1949 — 6 листопада 1951 року — міністр зовнішньої торгівлі СРСР. Звільнений з посади як такий, «що не впорався з покладеними на нього обов'язками».

У 1952—1953 роках — заступник уповноваженого Ради міністрів СРСР у справах радянсько-китайських акціонерних товариств «Радкитнафта» і «Радкитметал» у Китайській Народній Республіці.

1 вересня 1953 — 26 жовтня 1957 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Індії.

5 лютого 1957 — 26 жовтня 1957 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Непалі (за сумісництвом).

7 січня 1958 — 4 січня 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Сполучених Штатах Америки.

1 лютого 1962 — 11 вересня 1968 року — міністр закордонних справ Російської РФСР.

З вересня 1968 року — у відставці, персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 19 липня 1976 року в Москві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Архів преси XX століття — 1908.
  2. Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]