Меній-сюр-Бельвітт
Меній-сюр-Бельвітт Ménil-sur-Belvitte | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Гранд-Ест |
Департамент | Вогези |
Округ | Епіналь |
Кантон | Рамбервілле |
Код INSEE | 88301 |
Поштові індекси | 88700 |
Координати | 48° пн. ш. 7° сх. д.H G O |
Висота | 272 - 384 м.н.р.м. |
Площа | 8,6 км² |
Населення | 291 (01.01.2021[1]) |
Густота | 33,84 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Emmanuel Parvé 2020-2026 |
Мені́й-сюр-Бельві́тт (фр. Ménil-sur-Belvitte) — муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Вогези. Населення — 291 особа (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 330 км на схід від Парижа, 90 км на південний схід від Меца, 30 км на північний схід від Епіналя.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лотарингія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[3].
Динаміка населення (INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 148 | 40 | 12 | 36 | 44 | 16 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 156 | 28 | 12 | 52 | 48 | 12 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 193 осіб працездатного віку (15—64 років) 141 була активною, 52 — неактивними (показник активності 73,1%, у 1999 році було 71,2%). З 141 активної мешканців працювало 130 осіб (74 чоловіки та 56 жінок), безробітними було 11 (6 чоловіків та 5 жінок). Серед 52 неактивних 17 осіб було учнями чи студентами, 18 — пенсіонерами, 17 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 122 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 321,5 особи, медіана доходів виносила 17 233 євро на одного особоспоживача[7]
Носсонкур | ||||
Пн | Сент-Барб | |||
Зх Меній-сюр-Бельвітт Сх | ||||
Пд | ||||
Англемон | Брю | Сен-Бенуа-ла-Шипотт |
- Меній-сюр-Бельвітт на сайті французького Національного інституту географії [Архівовано 17 липня 2007 у Archive.is]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Ménil-sur-Belvitte sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |