Перейти до вмісту

Мер'єлензее

Координати: 46°26′26.76″ пн. ш. 8°5′31.17″ сх. д. / 46.4407667° пн. ш. 8.0919917° сх. д. / 46.4407667; 8.0919917
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мер'єлензее
Мер'єлензее
Мер'єлензее
46°26′26.76″ пн. ш. 8°5′31.17″ сх. д. / 46.4407667° пн. ш. 8.0919917° сх. д. / 46.4407667; 8.0919917
Розташування
Країна  Швейцарія
Регіон Вале
Розташування Алецький льодовик, Вале
Геологічні дані
Тип перігляціальне
Розміри
Площа поверхні 0,32 км²
Висота 2348  м
Глибина макс. 45  м
Вода
Басейн
Країни басейну Швейцарія
Інше
Geonames 2659759
Мер'єлензее. Карта розташування: Швейцарія
Мер'єлензее
Мер'єлензее (Швейцарія)
Мапа

CMNS: Мер'єлензее у Вікісховищі

Мер'єлензее (нім. Märjelensee; фр. Lac de Märjelen) — озеро в кантоні Вале, Швейцарія на висоті 2348 м.н.м на східній стороні Алецького льодовика в западині між горами Еггісгорн (2927 м.н.м.) та Штральгорн (3026 м.н.м)

Історія озера

[ред. | ред. код]

Водойма утворилась в XIX сторіччі природним чином як льодовикове озеро, коли високий рівень Алецького льодовика перекрив стік води, що утворювалася від його танення.

Час від часу тала вода врешті-решт знаходила шлях через тріщини в льодовику, що спричиняло прориви озера та все гірші потопи нижче в долині річки Масса (права притока Рони). Звіти про льодовик відмічають прориви води в такі дати: серпень 1813, липень 1820, липень 1822, липень 1828, осінь 1840, серпень 1848, 1858, 1859, липень 1864, 1871, 1872, 1873, 1874, 1875, 1876, 19 липня 1878, 9–10 червня 1882, січень 1883, серпень 1884, 4 вересня 1887, 24 червня 1889, 25 липня 1890, 1892, 1894, 24 вересня 1895.

Окрім цього, через Мер'єлензее потопи відбувались також в долині Фішерталь, яка дренується іншою правою притокою Рони Вайссвассер.

Для уникнення подальших втрат від проривів льодовикового озера, влітку 1895 року через гору Телліграт (2 615 м, дочірній пік Еггісхорну) проклали скидний тунель довжиною 1 км до струмка Brucherbach (права притока Вайсвассер), який мав обмежувати максимальний рівень озера. Проте через відступ льодовика у XX сторіччі цей тунель використовувався лише один раз.

Починаючи з 1901 року, за рідким випадком, набагато менше за розміром ніж раніше озеро Мер'єлензее стікає щорічно, а його рівень знаходиться значно нижче скидного тунелю. Оскільки на Массі при спорудженні ГЕС Bitsch також створили водосховище Штаузее Гібідум, висока вода з неї вже не може затоплювати долину Рони. А через колишній скидний тунель, який сьогодні має назву Телліграттунель, прокладено туристичний маршрут.

Галерея

[ред. | ред. код]