Перейти до вмісту

Мерефо-Херсонський міст

Координати: 48°28′04″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.467738888889° пн. ш. 35.083327777778° сх. д. / 48.467738888889; 35.083327777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст Редагувати інформацію у Вікіданих
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
48°28′04″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.467738888889° пн. ш. 35.083327777778° сх. д. / 48.467738888889; 35.083327777778
Офіційна назваМерефо-Херсонський міст
Країна Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташуванням. Дніпро
Галузь застосуваннязалізничний міст
Перетинаєр. Дніпро
Тип конструкціїарковий
Матеріалзалізобетон Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальна довжина1627 м
Початок будівництва1931
Відкрито21 грудня 1932 (92 роки)

Мерефо-Херсонський міст. Карта розташування: Дніпропетровська область
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст (Дніпропетровська область)
Мапа
CMNS: Мерефо-Херсонський міст у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мерефо-Херсонський міст — залізничний арковий міст в місті Дніпро, Україна. На час будівництва — найбільший арковий міст в Європі. Інженерну споруду занесено до реєстру пам'яток архітектури України (Ф. Р-86, к. 1-493, оп. 1)[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Це другий за часом спорудження міст у межах сучасного мегаполіса[3].

На початку 1910-х років було ухвалене рішення побудувати в межах Катеринослава ще один залізничний міст. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і походить назва). Проєкт розроблений й розпочато будівництво у 19121914 роках, проте встигли встановити лише 22 опори. На заваді подальшому будівництву мосту застала Перша світова війна. Після неї розпочалася тривала черга революційних трансформацій, і будівництво залізобетонного мосту було відкладено. Попри те, що до 1916 року всі опори мосту були встановлені, виготовлення й установку прольотних споруд так і не встигли зробити.

Вдруге рішення про будівництво мосту, використовуючи здобутки попередників, ухвалили лише у 1929 році. Тоді знадобилося сполучити з лівобережжям нещодавно відкриту для руху залізничну дільницю Лоцманська — Апостолове. Для цього був проведений всесоюзний конкурс на будівництво мосту. До будівництва раніше законсервованого мосту приступили у 1930 році вже за іншим проєктом. Автором нового проєкту моста став М. М. Колоколов. Він запропонував вперше в історії мостобудування застосувати монолітний залізобетон. Головним інженером будівництва був М. О. Кісня, відомий інженер, нагороджений орденом Червоної Зірки за досягнення в технічному керівництві спорудженням залізничних мостів. При будівництві були використані опори, поставлені напередодні Першої світової війни і революції. Як і всі основні об'єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Перед робітниками було поставлене завдання здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили всього за сім місяців.

24 жовтня 1932 року, о 15:30, був покладений останній кубометр бетону. Роботи з будівництва й випробування мосту тривали один рік і чотири місяці. 21 грудня 1932 року введений в експлуатацію унікальний міст через річку Дніпро. Загальна довжина складає — 1627 метрів (ширина річки Дніпро в цьому місці — 1250 метрів). Одночасно була завершена прокладка спеціального тунелю в Тунельній балці (звідси походить її назва) та прокладена через неї залізниця.

Під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Проєкт відновлення мосту розробив колектив інституту «Дніпродіпротранс» під керівництвом Є. Г. Тетерука. За удосконалювання технології будівництва Мерефо-Херсонського мосту М. М. Молоканов одержав Сталінську премію.

Мерефо-Херсонський міст вночі

Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція у післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проєктом Колоколова — міст був позбавлений металевих прольотів.

Наразі цей арковий міст у місті складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів через Монастирський острів з правобережжям та трьох з'єднувальних прольотів через парк імені Тараса Шевченка.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Google Maps — 2005.
  2. Скарби науково-технічної думки: надходження НТД на державне зберігання до ЦДНТА України за роки незалежності (1991—2012). Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
  3. Історія Мерефо-Херсонського мосту у Дніпрі. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 20 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]