Мерефо-Херсонський міст
Мерефо-Херсонський міст Мерефо-Херсонський міст ![]() | |
---|---|
![]() Мерефо-Херсонський міст | |
48°28′04″ пн. ш. 35°05′00″ сх. д. / 48.467738888889° пн. ш. 35.083327777778° сх. д. | |
Офіційна назва | Мерефо-Херсонський міст |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | м. Дніпро |
Галузь застосування | залізничний міст |
Перетинає | р. Дніпро |
Тип конструкції | арковий |
Матеріал | залізобетон ![]() |
Загальна довжина | 1627 м |
Початок будівництва | 1931 |
Відкрито | 21 грудня 1932 (92 роки) |
![]() | |
![]() ![]() |
Мерефо-Херсонський міст — залізничний арковий міст в місті Дніпро, Україна. На час будівництва — найбільший арковий міст в Європі. Інженерну споруду занесено до реєстру пам'яток архітектури України (Ф. Р-86, к. 1-493, оп. 1)[2].
Це другий за часом спорудження міст у межах сучасного мегаполіса[3].
На початку 1910-х років було ухвалене рішення побудувати в межах Катеринослава ще один залізничний міст. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і походить назва). Проєкт розроблений й розпочато будівництво у 1912—1914 роках, проте встигли встановити лише 22 опори. На заваді подальшому будівництву мосту застала Перша світова війна. Після неї розпочалася тривала черга революційних трансформацій, і будівництво залізобетонного мосту було відкладено. Попри те, що до 1916 року всі опори мосту були встановлені, виготовлення й установку прольотних споруд так і не встигли зробити.
Вдруге рішення про будівництво мосту, використовуючи здобутки попередників, ухвалили лише у 1929 році. Тоді знадобилося сполучити з лівобережжям нещодавно відкриту для руху залізничну дільницю Лоцманська — Апостолове. Для цього був проведений всесоюзний конкурс на будівництво мосту. До будівництва раніше законсервованого мосту приступили у 1930 році вже за іншим проєктом. Автором нового проєкту моста став М. М. Колоколов. Він запропонував вперше в історії мостобудування застосувати монолітний залізобетон. Головним інженером будівництва був М. О. Кісня, відомий інженер, нагороджений орденом Червоної Зірки за досягнення в технічному керівництві спорудженням залізничних мостів. При будівництві були використані опори, поставлені напередодні Першої світової війни і революції. Як і всі основні об'єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Перед робітниками було поставлене завдання здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили всього за сім місяців.
24 жовтня 1932 року, о 15:30, був покладений останній кубометр бетону. Роботи з будівництва й випробування мосту тривали один рік і чотири місяці. 21 грудня 1932 року введений в експлуатацію унікальний міст через річку Дніпро. Загальна довжина складає — 1627 метрів (ширина річки Дніпро в цьому місці — 1250 метрів). Одночасно була завершена прокладка спеціального тунелю в Тунельній балці (звідси походить її назва) та прокладена через неї залізниця.
Під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Проєкт відновлення мосту розробив колектив інституту «Дніпродіпротранс» під керівництвом Є. Г. Тетерука. За удосконалювання технології будівництва Мерефо-Херсонського мосту М. М. Молоканов одержав Сталінську премію.

Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція у післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проєктом Колоколова — міст був позбавлений металевих прольотів.
Наразі цей арковий міст у місті складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів через Монастирський острів з правобережжям та трьох з'єднувальних прольотів через парк імені Тараса Шевченка.
- Мерефо-Херсонський міст
- ↑ Google Maps — 2005.
- ↑ Скарби науково-технічної думки: надходження НТД на державне зберігання до ЦДНТА України за роки незалежності (1991—2012). Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
- ↑ Історія Мерефо-Херсонського мосту у Дніпрі. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
![]() |
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |