Меріатум
| Меріатум | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Ім'я при народженні |
| |||||
| Народився | 13 століття до н. е.  | |||||
| Помер | бл. 1233 до н. е. | |||||
| Підданство | XIX династія | |||||
| Діяльність | священник | |||||
| Посада | верховний жрець Ра | |||||
| Попередник | Амененоп | |||||
| Наступник | Рахотеп | |||||
| Рід | XIX династія | |||||
| Батько | Рамсес II | |||||
| Мати | Нефертарі | |||||
| Брати, сестри | Мернептах, Amun-her-khepeshefd, Ramessesd, Хаемуасет I, Ramesses-Meryamun-Nebwebend, Pareherwenemefd, Мерітамонd, Хенуттавіd, Bintanathd і Небеттавіd | |||||
Меріатум (*XIII ст. до н. е.) — давньоєгипетський діяч XIX династії, верховний жрець Ра у Геліополісі наприкінці правління фараона Рамсеса II. Ім'я перекладається як «Улюблинець Атума».
Походив з XIX династії. Молодший син фараона Рамсеса II та Нефертарі. Близько 20 року правління свого батька здійснив експедицію на Синайський півострів, де обстежував бюрізові копальні.
Після цього стає верховним жерцем Ра близько 1253 року до н. е., обіймав цю посаду близько 20 років —десь до 1233 року до н. е. Помер ще за життя Рамсеса II. Поховано в KV5 в Абу-Сімбелі.
Натепер збереглися 2 статї, стела і остракон з ім'ям Меріатума. Вои храняться у Берлінському та Ґільдесхаймському музеях.
- Margaret Bunson, Enciclopedia dell'antico Egitto, Melita edizioni, ISBN 88-403-7360-8
- Heike C. Schmidt, Joachim Willeitner: Nefertari: Gemahlin Ramses' II. von Zabern, Mainz 1994, ISBN 3-8053-1529-5, S. 21–23.
- Aidan Dodson, Dyan Hilton: The Complete Royal Families of Ancient Egypt. Thames & Hudson, London 2004, ISBN 0-500-05128-3, S. 172.