Мері Проктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Проктор
англ. Mary Proctor
Народилася1 квітня 1862(1862-04-01)[1]
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[1]
Померла11 вересня 1957(1957-09-11)[1] (95 років)
Фінчліd, Барнет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1]
Країна США
Діяльністьастрономка, популяризаторка науки, публіцистка, письменниця
Галузьастрономія[2], популяризація науки[2], публіцистика[2] і література[2]
Alma materКолумбійський університет і The Chartered College of Teachingd
Знання мованглійська[2]
БатькоRichard Anthony Proctord

Мері Проктор (1862 р. — 11 вересня 1957 р.) — американська популяризаторка астрономії.[3] Не будучи професійним астрономом, Проктор стала відомою завдяки своїм книгам та статтям, написаними для різних вікових категорій — зокрема, творам дитячої літератури.[4]

Дитинство і юність

[ред. | ред. код]

Мері Проктор народилася в Дубліні, Ірландія,[5] була дочкою Марії і Річарда Проктор. Мати померла в 1879 році. Її батько одружився вдруге в 1881 році, і сім'я емігрувала до Сполучених Штатів, оселившись в Сент-Джозефі, штат Міссурі в 1882 р.[5]

Батько Мері був британським популяризатором астрономії, викладачем і письменником. Зростаючи, дочка часто допомагала батькові в його роботі, доглядала за бібліотекою і коригувала його книги, перш ніж вони йшли на публікацію. Мері закінчила Лондонський коледж у 1898 році.[6]

Кратер Проктор на Місяці був названий на її честь, а Проктор на Марсі названий на честь її батька.[7][8]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1881 році Мері Проктор допомагала батькові у створенні та випуску журналу «Знання», зокрема, написала серію статей на тему порівняльної міфології. Після успішного виступу на Всесвітній Колумбійській виставці в 1893 р., вона врешті-решт вирішила будувати професійну кар'єру і стала лектором астрономії. Її дебютний випуск «Історії Старланда» (1898) був схвалений Нью-Йоркською радою освіти. Також Мері працювала вчителем астрономії в приватних школах, відвідуючи Колумбійський університет.[6]

Напрацювання

[ред. | ред. код]

Проктор написала багато статей для газет, журналів і видала безліч популярних книг. Її статті та книги були в основному спрямовані на молодих читачів, що принесло їй прізвисько «дитячий астроном», тому що були легкими для читання, точними, інформативними та добре ілюстрованими. Відома і шанована багатьма професійними астрономами, Мері стала членом Американської асоціації розвитку науки в 1898 році. У 1916 році вона була обрана членом Королівського астрономічного товариства.[4][9]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Історії Старланда, 1895.
  • Гігантське сонце і його сім'я, 1896.
  • «Комета Галлея після 75 років знову кидається на Землю», Сан-Франциско, 23 серпня 1908 року.
  • Півгодини з літніми зірками, 1911.
  • Легенди зірок, 1922.
  • Дитяча книга Небес, 1924.
  • Вечори із зірками, 1924.
  • Легенди Сонця і Місяця, 1926.
  • Романс Комет, 1926.
  • Романс Сонця, 1927.
  • Романс Місяця, 1928.
  • Романс планет, 1929.
  • Чудеса неба, 1931.
  • Наші зірки місяць за місяцем, 1937
  • М. Проктор і А. Д. Кроммелін, Комети, 1937.
  • Астрономія кожної людини 1939.
  • Комети, метеори і зірки, 1940.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Proctor, Mary // Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004. — doi:10.1093/REF:ODNB/59855
  2. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Corresponding Member: Miss Mary Proctor. Royal Astronomical Society of Canada. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 28 травня 2019.
  4. ↑ а б Proctor, Mary. Springer.
  5. ↑ а б Hoffleit, Dorrit (2001). The Maria Mitchell Observatory--For Astronomical Research and Public Enlightenment (pdf). The Journal of the American Association of Variable Star Observers. 30 (1): 67. Bibcode:2001JAVSO..30...62H.
  6. ↑ а б Moore, Patrick; Thomas Hockey; Katherine Bracher; Marvin Bolt; Virginia Trimble; Richard Jarrell; JoAnn Palmeri; Jordan D. Marché; Thomas Williams (2007). Proctor, Mary. У Bracher, Katherine (ред.). The biographical encyclopedia of astronomers (вид. [Online-Ausg.]). New York, NY: Springer. ISBN 9780387304007.
  7. ↑ Autostar Suite Astronomer Edition. CD-ROM. Meade, April 2006.
  8. ↑ Saum, Lewis O. (February 1999). The Proctor interlude in St. Joseph and in America: Astronomy, romance and tragedy (PDF). American Studies International. 37 (1): –54. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014.
  9. ↑ Proceedings of the American Association for the Advancement of Science, August 1898. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.

Подальше читання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мері_Проктор