Месевря Ольга Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ольга Іванівна Месевря (нар. 22 серпня 1954 року, село Крутьки, Золотоніський район (раніше Чорнобаївський), Черкаська область) — поетеса, прозаїк, методист-філолог, літературознавець[1]. Член НСПУ з 2013 року[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ольга Іванівна Месевря народилася 22 серпня 1954 року у с. Крутьки Чорнобаївського району Черкаської області у селянській родині. Тут здобула середню освіту та поступила у Черкаський педагогічний інститут (нині Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), на філологічний факультет(українське відділення)[1]. Закінчивши навчання у 1977 році, працювала у 1979—1987 роках вихователем, із 1987 року по 1999 рік викладала українську мову та літературу у Черкаському ПТУ (нині Черкаський професійний ліцей). Починаючи із 1999 року працює методистом з української мови і літератури у Черкаському інституті післядипломної освіти педагогічних працівників. З 2007 року по 2015 рік — завідувачка лабораторією гуманітарних дисциплін у цьому ж інституті. З 2015 року займається творчою діяльністю[2]. Одружена, має доньку.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Ольга Месевря — є лауреаткою Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Масла (2016 рік), ім. Миколи Томенка (2021 рік)[3], лауреатка літературного конкурсу ім. В. Захарченка(2020 рік), літературної премії НСПУ «Благовіст» (2019 рік), нагороджена нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».

У творчому доробку Ольги Месеврі є художні твори — проза і поезія, та науково-методичні розробки.

Як словесник-методист Ольга Іванівна є авторкою спецкурсу «Сучасний літературний процес на Черкащині» (2008), співавторкою програми курсу за вибором (10 — 11 класи) «Сучасна українська література» (2011), навчальних програм і посібників із літературного краєзнавства: «Моя Черкащина. 5 клас» (2011)[4][1], «Моя Черкащина. 6 клас» (2013)[1], літературного курсу за вибором «Письменники — лауреати Шевченківської премії — золотий фонд української літератури» (2013 — до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка).[3]

Віршування Ольги Месеврі виражене різними поетичними стилями. У її книгах присутні: класичний метр, білий вірш, верлібр. Улюблена поетична форма Ольги Іванівни — лірична мініатюра вільної або класичної форми.

Прозові твори:

  • «Чобітьківський рай» (збірка новел-спогадів) — 2013 рік
  • «Соняшник у відрі» (збірка новел та оповідань) — 2016 рік
  • «Чому плаче дорога» (збірка новел та оповідань) — 2016 рік
  • «А де те серце» (збірне видання прозових творів із попередніх видань) — 2017 рік
  • «А ти прилітай» (збірка оповідань) — 2020 рік
  • «Відповідальний за час» (збірка прози та поезії) — 2024 рік

Поетичні твори:

  • «Літоросль» (збірка поезій) — 2007 рік[5]
  • «Серпнева пастораль» (збірка поезій)[5] — 2012 рік
  • «Моя душа сховалася у вірші» (збірка поезій) -2018 рік
  • «Півник у вікні» (вірші для дітей) — 2019 рік
  • «Вишиванка для сонечка» (вірші для дітей) — 2019 рік

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Поліщук, Володимир (2021). Літературна енциклопедія Черкащини (українська) . Т. 2: Л-Р. Черкаси: Чабаненко Ю.А. с. 140—141. ISBN 978-966-920-639-8.
  2. ↑ а б Інститут енциклопедичних досліджень НАН України (2018). Енциклопедія Сучасної України (українська) . Т. 20. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. с. 232. ISBN 978-966-02-8346-6.
  3. ↑ а б Home. The Writer Olga Me 1 (укр.). Процитовано 18 жовтня 2024.
  4. ↑ Поліщук, Володимир (2023). Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України(1972-2022). Біобібліографічний довідник (українська) . Черкаси: Чабаненко Ю.А. с. 106—107. ISBN 978-966-920-718-0.
  5. ↑ а б Поліщук, В.Т.; Поліщук, М.П. (2013). Література рідного краю. Літературна Черкащина (українська) . Черкаси: Чабаненко Ю. с. 498. ISBN 978-966-493-536-1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Месевря_Ольга_Іванівна