Мессінський ярус
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Четвертинний, Q | Плейстоцен, Q1 | Гелазький | молодше | |
| Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченцький, N2pla | 2,58 | 3,60 |
| Занклійський ярус, N2zan | 3,60 | 5,33 | ||
| Міоцен, N1 | Мессінський, N1mes | 5,33 | 7,25 | |
| Тортон, N1tor | 7,25 | 11,63 | ||
| Серравалійський, N1srv | 11,63 | 13,82 | ||
| Лангійський, N1lan | 13,82 | 15,97 | ||
| Бурдігальський, N1bur | 15,97 | 20,44 | ||
| Аквітанський, N1aqt | 20,44 | 23,03 | ||
| Палеоген, |
Олігоцен, |
Хаттський, |
старіше | |
| Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Мессінський вік і ярус або мессіній — останній геологічний ярус або верхня стадія міоцену. Він охоплює період між 7,246 ±0,005 млн та 5,333 ±0,005 млн років тому. Мессіній передує тортону, а після нього йде занклін, перший вік пліоцену.
Походить від назви міста Мессіна (Messina) в Італії (Сицилія). В Центральній і Східній Європі відкладам цього ярусу відповідає сарматський ярус. Мессінський період накладається центральноєвропейський понтійський етап Паратетісу.
Протягом мессінію, близько 6 мільйонів років тому, відбувся мессінський пік солоності, що призвів до неодноразових пересихань Середземного моря.
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Messinian
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.
| ← |
|
|||||||
