Металічні корисні копалини України
Металі́чні ко́ри́сні копа́лини Украї́ни
Усього в Україні нараховується 53 родовища залізних руд, з яких 30 перебувають в експлуатації (58,6 % розвіданих запасів). Багаті залізні руди і залізисті кварцити добуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського залізорудних басейнів, до 1992 року використовувалися також "тютюнові" руди Керченського басейну.
Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд тонн — близько 6 відсотків світових запасів і 29,9 % запасів країн СНД.
Внаслідок закриття нерентабельних кар'єрів і шахт у Кривбасі виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми, які пов'язані з підземними водами. Це не тільки економічна і екологічна, а й важлива соціальна проблема: населення майже мільйонного міста зайняте переважно на роботах, пов'язаних із добуванням та переробкою залізної руди.
Основними завданнями цього напряму є:
- розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених кварцитів (Інгулецьке — як сировинна база комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які розробляються;
- вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками;
- довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або рідкісних земель;
- підготовка невеликих родовищ високоякісних легко збагачуваних магнетитових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги. Правобережні магнетні аномалії) та Приазов'ї (можливо за участю іноземних інвесторів).
За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і 86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість запасами окремих шахт та кар'єрів становить від 1 до 40 років. Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд тонн із середнім вмістом марганцю у них 23,1 %. Багатші (28,6 відсотка марганцю) і легко збагачувані окисні руди становлять лише незначну їх частину (15,2 %) — 0,33 млрд тонн, бідніші (21,9 % марганцю) і важко збагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів (77,3 %) — 1,76 млрд тонн.
Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше завозились із Грузії. На розв'язання цих актуальних проблем спрямовано роботи з підготовки до промислового освоєння Федорівського родовища, з рудами, у складі яких велика частка (майже 98 %) оксидних та змішаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нікопольського басейну.
Основними завданнями цього напряму є:
- дорозвідка перспективних на окисні руди окремих ділянок родовищ;
- проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економіки;
- проведення гідрогеологічних режимних спостережень на території Нікопольського басейну;
- розв'язання геоекологічних проблем на території Васильківського району Запорізької області у районі розміщення Таврійського гірничо-збагачувального комбінату.
Підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд України немає. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою та хромо-нікелевою сировиною.
Основними завданнями цього напряму є:
- розвідка Капітанівського родовища;
- тематичні роботи з аналізу та інтерпретації геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів хромітів;
- пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об'єктах Капітанівського рудного поля та розвідка двох найкращих з них після визначення промислового значення Капітанівського родовища.
У процесі цих робіт будуть оцінюватись супутні корисні копалини — золото, метали групи платини, боксити, вермикуліт.
Кольорові та легуючі метали
[ред. | ред. код]Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини (залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській області, нефелінові руди у Приазов'ї, закарпатські алуніти, каолін та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями.
Для кінцевого визначення промислового значення Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у 72 млн тонн, а розвідані запаси — 17 млн тонн, необхідно скласти спеціальне техніко-економічне обґрунтування, у якому розглянути всі можливі варіанти використання сировини, що вміщує глиноземи.
Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання.
На Державному балансі перебувають два великих родовища — Біганьське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд відповідно — 290,3 млн тонн та 51,4 млн тонн, крім того, що у межах Берегівського рудного поля нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними кварцитами.
Основними завданнями цього напряму є:
- розвідка Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалічних руд;
- проведення робіт з пошуку бокситів у Придністров'ї.
Прогнозні потреби України в міді на 2005 — 2010 роки відповідно становитимуть 159,3 і 171,5 тис. тонн. На сьогоднішній день Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною мінералізацією у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначилися як найперспективніші Рафалівський та Гірникський рудні вузли.
Основними завданнями цього напряму є:
- концентрування геологорозвідувальних робіт на території Волинського рудного району на самородну мідь у траповій формації;
- проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському і Гірникському рудних вузлах з підготовки перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідки;
- розвідка одного із найкращих виявлених родовищ та підготовки його до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн тонн міді;
- проведення пошуково-ревізійних та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах Донбасу в межах південно-західного крила Бахмутської котловини.
Потреби України у цих металах у найближчій перспективі (2010 рік) становитимуть: цинку до 66 тис. тонн, а свинцю до 14 тис. тонн.
Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох регіонах України: у Закарпатті та у південно-східній частині Дніпровсько-донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами Закарпаття. Однак експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного родовища може забезпечити потреби країни тільки частково і то через 7-8 років після відпрацювання власне золотих руд.
Найперспективнішими об'єктами вважаються Біганьське комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище у Закарпатті та Біляївське у Харківській області.
У межах Біганьського родовища комплексних алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381,1 тис. тонн цинку та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему збагачення. Встановлено золотоносність поліметалічних руд.
У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової виробки. В межах цього блоку попередньо розвідані запаси категорії Cz, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю.
Основними завданнями цього напряму є:
- виконання розвідувальних робіт на Біганьському та Біляївському родовищах;
- проведення пошуково-оцінювальних робіт на Новодмитрівському рудопрояві;
- проведення пошуково-оцінювальних робіт на флангах Біляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього гірничо-збагачувального комбінату.
Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від 5 тис. тонн у 2001 році до 6,6 тис. тонн у 2010 році.
Кобальт в Україні, як і більшості країн світу, не створює самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах та продуктах їх переробки (феронікель — із силікатних руд; нікелевий концентрат — із сульфідних руд).
Родовища обох металів на території України представлені силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у двох районах: у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та Середньому Придніпров'ї (Дніпропетровська область).
Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю є (Український щит Красногірсько-Житомирської зони та Приазов'я).
Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі становлять понад 60 тис. тонн, тобто завод забезпечено сировиною на 9-10 років.
У районі Побузького нікелевого заводу виявлено кілька нових родовищ і перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн.
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення розвідки на найперспективніших Західнолащовській і Північнолиповеньківській ділянках та продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках для відкриття нових родовищ, розташованих поблизу Побузького нікелевого заводу;
- проведення додаткових технологічних випробувань на Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд;
- вивчення базит-гіпербазитових масивів у процесі геологозйомочних робіт.
Україна не має розвіданих родовищ молібдену і вся потреба забезпечується поставками його з країн СНД. Однак у межах Українського щита є перспективні площі і навіть конкретні перспективні рудопрояви, підготовлені до розвідки і подальшого освоєння. Це, в першу чергу, Вербинський і Устинівський рудопрояви в північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський рудопрояв у Середньому Придніпров'ї.
В останні роки у Східноприазовському блоці Українського щита у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви молібдену, вольфраму, вісмуту, свинцю, срібла та інших металів. Виявлення нового перспективного типу вольфрам-молібденового зруденіння значно збільшує перспективи України на відкриття власних промислових родовищ вольфраму і молібдену.
Основними завданнями цього напряму є:
- на північному заході Українського щита в Устинівському рудному полі продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на перспективних рудопроявах — Устинівському, Високому та інших і розвідка Вербинського родовища для підготовки його до промислового освоєння;
- на Східносергіївському рудопрояві завершення комплексу бурових, технологічних досліджень, проведення прогнозної геолого-економічної оцінки рудопрояву і складання техніко-економічних міркувань доцільності гірничо-бурової розвідки паралельно з розвідкою Сергіївського золоторудного родовища з його гірничих виробок;
- на рудопроявах (ділянках) Східного Приазов'я проведення пошукових робіт для виявлення нових і оконтурення виявлених об'єктів, а з 2004 p. — комплексу оцінювальних робіт для визначення їх промислового значення.
Потреби України в олові становлять 600 — 800 тонн на рік.
Перспективи відкриття промислових родовищ олова пов'язуються з рудовмісними структурами Сущано-Пержанської зони. Серед них рудопрояви Кар'єр, Західне, Гірниче та інші.
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення комплексу бурових, мінералого-петрографічних і технологічних досліджень на родовищах;
- проведення геолого-економічної оцінки і визначення доцільності розвідки на Західному і Гірничому рудопроявах.
Потреби України у вольфрамовій продукції на найближчу перспективу становлять 435 — 480 тонн.
В останні роки у Східному Приазов'ї визначено перспективні прояви вольфраму.
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення пошукових робіт літогеохімічними методами з проходженням поверхневих гірничих виробок та свердловин з комплексом геофізичних досліджень.
В Україні створено потужну мінерально-сировинну базу титану — це 40 родовищ, з яких 12 детально розвідано і розпочато промислове добування.
Видобування титанових (ільменітових) концентратів здійснюють Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат у Дніпропетровській області. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску ільменітових концентратів і може повністю забезпечити потреби України та вигідний експорт.
Розвіданими запасами титанових руд обидва комбінати забезпечені на далеку перспективу. Однак проблема полягає в дефіциті руд із свіжим ільменітом, з якого можна отримувати високоякісні та конкурентоспроможні пігменти за технологією діючих сірчанокислотних виробництв у Сумах та в Криму. Запаси таких руд в Україні пов'язані, в основному, з великим Стремигородським корінним родовищем, підготовленим до промислового освоєння, та меншим за розмірами Федоровським родовищем, розвідка якого завершується. Експлуатація цих родовищ дасть змогу одночасно отримувати дефіцитний апатитовий концентрат, а також рідкісні землі у апатитовому концентраті, ванадій та скандій — в ільменітовому.
Проте для експлуатації цих родовищ необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, що потребує значних інвестицій і часу.
Основними завданнями цього напряму є:
- підготовка до промислового освоєння Тростянецького розсипного родовища ільменіту;
- розвідка і підготовка до промислового освоєння Тарасівського розсипного родовища комплексних циркон-титанових руд у Київській області.
Поряд з титаном, вилученим з ільменітових і рутилових концентратів, передбачається також вилучення ванадію. Технологія його вилучення давно розроблена, однак у промисловості ще й досі не реалізована.
Україна має значні запаси і перспективні ресурси літію. Орієнтовно погреби карбонату літію становлять (в розрахунку на метал) 100 — 200 тонн. Збільшаться потреби у петалітовому концентраті для виробництва спецскла і спецкераміки — десятки тис. тонн.
У 1994 році Мінпромом України було запропоновано підготувати до промислового освоєння Шевченківське родовище літієвих руд у Запорізькій області. Проведено оцінку і складено порівняльне техніко-економічне міркування Полохівського родовища літію в Кіровоградській області. За економічними показниками ці два родовища заслуговують на промислове освоєння, однак за більшістю критеріїв Полохівське родовище має ряд переваг.
Освоєння Полохівського родовища петалітових руд могло б не тільки забезпечити потреби у літії різних галузей промисловості, але і збільшити її експортний потенціал.
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення пошуково-оцінювальних робіт на Полохівському родовищі;
- проведення розвідки та підготовки родовища до промислового освоєння.
Україна володіє значними ресурсами танталу і ніобію в північно-західній частині Українського щита, в межах Кіровоградського блоку та в Приазов'ї. Найбільш ґрунтовно вивчено об'єкти Приазов'я, що мають значні ресурси і запаси, а також сприятливі гірничо-геологічні і гідрогеологічні умови для його розробки. За умови комплексного використання цих запасів (цирконій, нефелін, польовий шпат) родовище може рентабельно експлуатуватися.
Найбільш досконало вивчено значне за розмірами Мазурівське родовище, яке розташоване у Донецькій області поруч з Донецьким хіміко-металургійним заводом. Ведеться розвідка для підготовки родовища до промислового освоєння, отримано приріст промислових запасів категорії С1.
Значний ресурсний потенціал мають недостатньо вивчені кори вивітрювання у метасоматитах Сущано-Пержанської зони, де разом з ніобієм знаходяться рідкісні землі, тантал та інші метали.
Невеликі за розмірами, але з високим вмістом танталу (0,10 — 0,15 %), рудопрояви відкрито у межах Ганівсько-Звенигородської зони (Мостове, Копанки, Вись та інші).
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення розвідки Мазурівського родовища, розробка техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій, складання звіту та затвердження (апробація) запасів у Державній комісії по запасах корисних копалин України;
- проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт у Сущано-Пержанській зоні для визначення промислового значення кор. вивітрювання з рідкіснометальним комплексним зруденінням;
- проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у межах Ганнівсько-Звенигородської зони для визначення доцільності проведення подальших робіт на танталове багате зруденіння.
П'ятнадцять лантаноїдів і близький до них ітрій становлять групу рідкісних земель, або рідкісноземельних металів. Попит на ці метали постійно зростає. Прогнозуються потреби в Україні рідкісних земель (у розрахунку на метал) 60 тонн у 2005 році і 115 тонн у 2010 році.
У Приазовській частині Українського щита відкрито Азовське родовище рідкісних земель, що вивчається. За результатами пошуково-оцінювальних робіт складено попередні техніко-економічні міркування.
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення пошуково-оцінювальних робіт і підготовка до дослідно-промислової експлуатації великого Азовського родовища цирконіє-рідкісноземельних руд;
- здійснення оцінки рідкісноземельних руд у корах вивітрювання Сущано-Пержанської зони, що знаходяться на північному заході Українського щита.
Ці два метали мають близькі фізико-хімічні властивості (вогнетривкість, інертність тощо). Гафній не має власних мінералів, але є постійною домішкою у мінералах циркону при середньому співвідношенні їх оксидів 1:50.
Власні потреби промисловості України у 1998 році становили 90 тонн цирконію при виробництві 180 тонн. У 2005 — 2010 роках прогнозується збільшення виробництва до 360 тонн.
На запасах Малишевського розсипного родовища давно працює Вільногірський гірничометалургійний комбінат, який постачає цирконові концентрати та продукти їх первинної переробки.
Основними завданнями цього напряму є:
- підготовка Тарасівського розсипного родовища у Київській області до розвідки його комплексних ільменітоцирконорутилових руд та проведення її у 2002 — 2007 роках; проведення додаткового вивчення корінних родовищ у Приазов'ї — рідкіснометальному Мазурівському та рідкісноземельному Азовському.
В Україні виділяються три золотоносні провінції: Карпати, Донбас та Український щит.
Карпати є однією з найбільш досконало вивчених провінцій. Тут розвідано запаси золота у кількості майже 55 тонн — Мужіївське родовище та родовище Сауляк.
Мужіївське золотополіметалічне родовище введено у промислове освоєння в 1999 році. Безпосередньо до Мужіївського родовища прилягає Берегівське золотополіметалічне родовище, яке має руди аналогічного складу. В межах єдиною гірничого відводу Мужіївського шахтного поля вже на першому етапі можна довести запаси до 80-100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько 2,5 млн тонн свинцю та цинку.
Родовище Сауляк попередньо розвідане двома горизонтами штольневих виробок, з поверхні — розчистками. Виявлено і розвідано поки три рудних тіла. Прогнозні ресурси категорії P1 визначаються у 35 тонн і категорії Р2 — 65 тонн.
За попередніми оцінками фахівців, загальні ресурси Карпатської провінції визначаються: золота — 400 тонн, срібла — 5,5 тис. тонн, свинцю — 2,7 млн тонн, цинку — 5,3 млн тонн.
Золотоносність Донбасу вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки. Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються у 400 тонн золота. Тут відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище золото-сульфідних руд.
Головною золотоносною провінцією України є Український щит, загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2400 тонн золота. Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: Майське, Клинцівське, Юр'ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 тонн золота.
Основними завданнями цього напряму є:
- активізація геологорозвідувальних робіт у Закарпатті для надійного забезпечення Мужіївського державного золотополіметалічного комбінату запасами промислових категорій власне золотих руд і збільшення перспективних ресурсів району та підготовка до експлуатації Бобриківського родовища у Донбасі;
- посилення пошукових, пошуково-оцінювальних робіт у Донбасі для вивчення теригенно-карбонатних товщ Південного Донбасу, перспективних на багаті руди типу карлін;
- продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на Українському щиті в перспективних структурах як відомих рудних полів і зон (Верхівцевська, Сурська і Чортомлицька зеленокам'яні структури Середнього Придніпров'я, Саврансько-Капустинське, Клинцівсько-Юр'ївське рудні поля в гнейсових товщах), так і потенційних рудних полів у перспективних структурах інших районів Українського щита;
- проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на перспективних ділянках Берегівського і Вишковського рудних полів, а також на площах і ділянках Рахівського рудного району, розвідка Берегівського родовища, а також флангів Мужіївського родовища; вивчення чорносланцевих товщ Донбасу, перспективних на виявлення родовищ типу Кокпатас, Бакирчик, Мурун-Тау.
Необхідність оцінки перспективних геологічних формацій України на метали платинової групи викликана постійним розширенням використання їх у багатьох галузях науки і техніки.
На теперішній час в Україні розвіданих запасів металів платинової групи немає. Не відомі також конкретні ділянки для відкриття родовищ, хоча є досить високі загальні перспективи платиноносності різних геологічних формацій.
Основними завданнями цього напряму є:
- створення власної лабораторної бази і починаючи з 2004 року організація масових цілеспрямованих пошуків металів платинової групи у процесі виконання усіх видів геологорозвідувальних робіт;
- проведення цільових пошукових робіт на метали платинової групи на локальних площах і об'єктах з оцінкою їх перспективи;
- проведення розвідування одного з родовищ металів платинової групи, або здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими категоріями як супутнього компонента у комплексному родовищі.
Основними завданнями цього напряму є:
- виявлення за комплексом методів алмазоносних площ;
- концентрація основних обсягів пошукових робіт на вже відомих площах, у першу чергу в межах Східного Приазов'я, Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах Українського щита.
- Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року».
- ЗАКОН УКРАЇНИ "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року"
- СТАТТЯ 1. ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.