Метелик-слимачок шкідливий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Snailcase bagworm
Case
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Мішечницеві (Psychidae)
Рід: Метелик-слимачок (Apterona)
Вид:
Snailcase bagworm (A. helicoidella)
Біноміальна назва
Apterona helicoidella
Синоніми
  • Apterona helix (Siebold)
  • Cochliotheca crenulella
  • Apterona crenulella

Метелик-слимачок шкідливий[1] (Apterona helicoidella) — міль родини Psychidae, яка широко розповсюджена в Європі, від Португалії через більшу частину центральної Європи та Альп до Уралу. Зустрічається також на Балканах і в Туреччині. Він був інтродукований у Сполучених Штатах випадково в 1940-х роках. Зараз він зустрічається в багатьох середньоатлантичних штатах.

Морфологічні особливості

[ред. | ред. код]

Малі, сірі, здатні до польоту самці-імаго. Самиці не літають. Самиці мають форму, схожу на опариша, у них відсутні ноги, вусики, очі й ротовий апарат. Вони сіро-жовтого кольору. Гусениці жовтуватого кольору. Голова чорно-бура з жовтими плямами. Яскраво розділені груди забарвлені в чорно-коричневий колір.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Гусениці мають однорічний період розвитку. Самиці вилуплюються в червні або липні. Мішечки, наповнені живими гусеницями, були помічені на гілках, що плавають у річках, тому, попри неможливість літати, вони можуть відкрити нові території. Відомо також, що мішечки можуть подорожувати у пір'ї птахів або в шерсті тварин. Протягом усієї стадії гусениці гусениця залишається в захисній оболонці і в ній заляльковується. Відразу після вилуплення відбувається партеногенетичне розмноження, і тривалість життя самиць часто становить лише кілька годин. Гусениці харчуються багатьма різними рослинами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.

Посилання

[ред. | ред. код]