Мечислав Млотек
Мечислав Млотек | |
---|---|
пол. Mieczysław Młotek | |
Народився | 30 вересня 1893 або 30 грудня 1893[1] Дубляни, Львівський район, Львівська область, Україна |
Помер | 9 грудня 1986[1] Лондон, Велика Британія |
Поховання | Костел святого Анджея Боболиd |
Країна | Польська Республіка |
Діяльність | військовослужбовець, історик |
Alma mater | факультет права Університету Яна Казимира у Львовіd |
Учасник | польсько-радянська війна 1920, Перша світова війна і Друга світова війна |
Членство | Польське наукове товариство на чужиніd |
Військове звання | полковник |
Нагороди | |
Мечислав Ришард Млотек (пол. Mieczysław Ryszard Młotek; народився 30 грудня 1893 року в Дублянах, помер 9 грудня 1986 року в Лондоні) — польський військовик, військовий історик, діяч еміграції.
Народився 30 грудня 1893 року в Дублянах[2][3][4]. Багато років був секретарем Асоціації молоді та вівтаря при Домініканському костелі у Львові .
Під час Першої світової війни він служив в австрійській армії[3] . Був призначений 2-м лейтенантом піхотного резерву[5] . У 1918 році — офіцер 35-го стрілецького полку[6] . Під час Першої світової війни він брав активну участь у незалежній діяльності[7] . Він був членом Польської військової організації та «Стрілецького товариства»[2] .
З 1918 року служив у Війську Польському[2] . Був ад'ютантом польового єпископа Владислава Бандурського[3] . У середині 1919 року призначений до Міністерства військових справ. У 1920 році він був другим лейтенантом Командування Генерального округу «Львів» . До січня 1922 року працював канцеляристом у кабінеті міністра військових справ[8] . Він отримав звання капітана піхоти [9] [10] . У 1923 і 1924 роках — офіцер 52-го піхотного полку у місті Золочів [9][./Mieczysław_Młotek#cite_note-CITEREFRocznik_Oficerski1923272-11 [11]] [10]. На той час він був делегований навчатися на філософсько — правовий факультет Львівського університету імені Яна Казимира, а продовжував навчання у Відні. У 1924 р. Захистив докторську ступінь з права в Університеті Яна Казимира у Львові .
З 15 лютого по 1 серпня 1924 року був делегований до Військово-окружного суду No VI у Львові [11]. У 1928—1932 роках — офіцер 77-го піхотного полку в Лідзі [12] [13] . Служив у Командуванні корпусного округу No VI у Львові[7][3]. У грудні 1932 року його перевели до Дрогобицького повітового командування [14] . У серпні 1935 року призначений комендантом Дрогобицького командування.. У 1938 році підрозділ, яким він керував, був перейменований в Командування Дрогобицького регіону поповнення[2], а посада, яку він обіймав, називалася «Командуючий Регіонами поповнення». Він обіймав посаду командира Дрогобицького району поповнення до початку Другої світової війни у вересні 1939 р. . До 1939 року він був організатором та президентом футбольного клубу «Юнак Дрогобич» .
Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року він евакуював команду «Юнак» з Польщі[7] . Він був керівником евакуації солдатів польської армії, інтернованих в Угорщині[2]. Потім служив у польських збройних силах на Заході. Був начальником відділу освіти та культури в Незалежній Карпатській стрілецькій бригаді та в 3-й Карпатській стрілецькій дивізії . Служив в Сирії, де до кінця війни він був начальником відділу пропаганди та освіти . Тут публікував свої публіцистичні та історичні нариси .
Після війни він залишився в еміграції у Великій Британії. У 1957 році отримав звання підполковника[15] . Він був одним із засновників Львівського народного гуртка в Лондоні[16][3] брав участь у редакції його «Бюлетеня»[17][2] . Автор багатьох праць з військової історії. Також писав статті про Львів та церкви . У 1979 році він став членом Польського наукового товариства за кордоном[18][19] . У 1972 році став членом Державної ради Республіки Польща[20] . Він був членом V Національної ради Республіки Польща (1973—1978).
Отримав звання полковника[2] . Помер 9 грудня 1986 року в Лондоні[3] . Його прах, згідно з заповітом, змішали із землею з Кладовища захисників Львова -та поховали у колумбарії при церкві св. Анджея Бобола в Лондоні .
- Командорський хрест ордена Polonia Restituta (3 травня 1977 р.)[21]
- Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta[2]
- Лицарський хрест ордена Polonia Restituta (3 травня 1968 р. За заслуги в багаторічній журналістській роботі над досягненнями польської армії за кордоном)[22]
- Золотий хрест за заслуги з мечами
- Срібний хрест за заслуги з мечами
- Медаль Незалежності (25 липня 1933 р. За роботу у справі відновлення незалежності)[23][24]
- Срібний хрест за заслуги (до 1928 р.) [12]
- Срібна медаль за військові заслуги на стрічці Хреста військових заслуг з мечами — Австро-Угорщина (до 1918 р.)[6]
- Бронзова «За військові заслуги» на стрічці Хреста воєнних заслуг з мечами — Австро-Угорщина (до 1918 р.)
- Срібна «За хоробрість» 2 класу — Австро-Угорщина (до 1918 р.)
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Z żałobnej karty. Nr 52. Koło Lwowian w Londynie. styczeń 1987: 54. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ а б в г д е Z żałobnej karty. Ś. p. płk dr Mieczysław Ryszard Młotek. Nr 53. Koło Lwowian w Londynie. czerwiec 1987: 86—88. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Roczniki Oficerskie 1928, 1932.
- ↑ Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 130.
- ↑ а б Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 358.
- ↑ а б в O lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Komandoria Orderu Polonia Restituta dla Lwowianina. Nr 33. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1977: 72. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Rozkazy Ministra Spr. Wojskowych. Pochwała. 20. Warszawa. 21 січня 1922: 3.
- ↑ а б Rocznik Oficerski, 1923.
- ↑ а б Rocznik Oficerski, 1924.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 42 z 29 kwietnia 1924 roku, s. 246.
- ↑ а б Rocznik Oficerski, 1928.
- ↑ Rocznik Oficerski, 1932.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 13 z 9 grudnia 1932 roku, s. 417.
- ↑ Lista oficerów Polskich Sił Zbrojnych według awansów dokonanych na uchodźstwie (PDF). Nr 4. 30 czerwca 1969: 13. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ 10 lat – i co dalej?. Nr 19-20. Koło Lwowian w Londynie. lipiec 1971: 62. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Śp. Adam Treszka. Prezes Koła Lwowian / Z żałobnej karty. Nr 48. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1984: 0—6, 87. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ O Lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Nr 37. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1979: 37. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Wybór członków Polskiego Towarzystwa Naukowego na Obczyźnie, Polskie Towarzystwo Naukowe na Ojczyźnie s. 118. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ zarządzenie prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 24 marca 1972r. o powołaniu członków Rady Stanu Rzeczypospolitej Polskiej (PDF). Nr 1. 24 marca 1972: 1. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2017. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Komunikat o nadaniu Orderu Odrodzenia Polski (PDF). Nr 4. 31 grudnia 1977: 27. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Komunikat o nadaniu Orderu „Odrodzenia Polski” (PDF). Nr 3. 24 kwietnia 1969: 8. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ M.P. z 1933 r. nr 171, poz. 208.
- ↑ Zarządzenia Prezesa Rady Ministrów. Nr 13. 11 listopada 1933: 285. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 25 листопада 2020.
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1923. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1924. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1928. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1932. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- Народились 30 вересня
- Народились 1893
- Народились 30 грудня
- Уродженці Дублян
- Померли 9 грудня
- Померли 1986
- Померли в Лондоні
- Кавалери Срібного Хреста Заслуг
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Золотого Хреста Заслуги з мечами
- Члени Польської Організації Військової
- Польські військовики
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Учасники польсько-радянської війни
- Польські військовики у Другій світовій війні