Перейти до вмісту

Мечислав Млотек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мечислав Млотек
пол. Mieczysław Młotek
Народився30 вересня 1893(1893-09-30) або 30 грудня 1893(1893-12-30)[1]
Дубляни, Львівський район, Львівська область, Україна
Помер9 грудня 1986(1986-12-09)[1]
Лондон, Велика Британія
ПохованняКостел святого Анджея Боболиd
Країна Польська Республіка
Діяльністьвійськовослужбовець, історик
Alma materфакультет права Університету Яна Казимира у Львовіd
Учасникпольсько-радянська війна 1920, Перша світова війна і Друга світова війна
ЧленствоПольське наукове товариство на чужиніd
Військове званняполковник
Нагороди
Медаль Незалежності срібний Хрест заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі золотий хрест Заслуги з мечами Silver Cross of Merit with Swords

Мечислав Ришард Млотек (пол. Mieczysław Ryszard Młotek; народився 30 грудня 1893 року в Дублянах, помер 9 грудня 1986 року в Лондоні) — польський військовик, військовий історик, діяч еміграції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1893 року в Дублянах[2][3][4]. Багато років був секретарем Асоціації молоді та вівтаря при Домініканському костелі у Львові .

Під час Першої світової війни він служив в австрійській армії[3] . Був призначений 2-м лейтенантом піхотного резерву[5] . У 1918 році — офіцер 35-го стрілецького полку[6] . Під час Першої світової війни він брав активну участь у незалежній діяльності[7] . Він був членом Польської військової організації та «Стрілецького товариства»[2] .

З 1918 року служив у Війську Польському[2] . Був ад'ютантом польового єпископа Владислава Бандурського[3] . У середині 1919 року призначений до Міністерства військових справ. У 1920 році він був другим лейтенантом Командування Генерального округу «Львів» . До січня 1922 року працював канцеляристом у кабінеті міністра військових справ[8] . Він отримав звання капітана піхоти [9] [10] . У 1923 і 1924 роках — офіцер 52-го піхотного полку у місті Золочів [9][./Mieczysław_Młotek#cite_note-CITEREFRocznik_Oficerski1923272-11 [11]] [10]. На той час він був делегований навчатися на філософсько — правовий факультет Львівського університету імені Яна Казимира, а продовжував навчання у Відні. У 1924 р. Захистив докторську ступінь з права в Університеті Яна Казимира у Львові .

З 15 лютого по 1 серпня 1924 року був делегований до Військово-окружного суду No VI у Львові [11]. У 1928—1932 роках — офіцер 77-го піхотного полку в Лідзі [12] [13] . Служив у Командуванні корпусного округу No VI у Львові[7][3]. У грудні 1932 року його перевели до Дрогобицького повітового командування [14] . У серпні 1935 року призначений комендантом Дрогобицького командування.. У 1938 році підрозділ, яким він керував, був перейменований в Командування Дрогобицького регіону поповнення[2], а посада, яку він обіймав, називалася «Командуючий Регіонами поповнення». Він обіймав посаду командира Дрогобицького району поповнення до початку Другої світової війни у вересні 1939 р. . До 1939 року він був організатором та президентом футбольного клубу «Юнак Дрогобич» .

Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року він евакуював команду «Юнак» з Польщі[7] . Він був керівником евакуації солдатів польської армії, інтернованих в Угорщині[2]. Потім служив у польських збройних силах на Заході. Був начальником відділу освіти та культури в Незалежній Карпатській стрілецькій бригаді та в 3-й Карпатській стрілецькій дивізії . Служив в Сирії, де до кінця війни він був начальником відділу пропаганди та освіти . Тут публікував свої публіцистичні та історичні нариси .

Після війни він залишився в еміграції у Великій Британії. У 1957 році отримав звання підполковника[15] . Він був одним із засновників Львівського народного гуртка в Лондоні[16][3] брав участь у редакції його «Бюлетеня»[17][2] . Автор багатьох праць з військової історії. Також писав статті про Львів та церкви . У 1979 році він став членом Польського наукового товариства за кордоном[18][19] . У 1972 році став членом Державної ради Республіки Польща[20] . Він був членом V Національної ради Республіки Польща (1973—1978).

Отримав звання полковника[2] . Помер 9 грудня 1986 року в Лондоні[3] . Його прах, згідно з заповітом, змішали із землею з Кладовища захисників Львова -та поховали у колумбарії при церкві св. Анджея Бобола в Лондоні .

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж и Z żałobnej karty. Nr 52. Koło Lwowian w Londynie. styczeń 1987: 54. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
  3. а б в г д е Z żałobnej karty. Ś. p. płk dr Mieczysław Ryszard Młotek. Nr 53. Koło Lwowian w Londynie. czerwiec 1987: 86—88. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
  4. Roczniki Oficerskie 1928, 1932.
  5. Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 130.
  6. а б Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 358.
  7. а б в O lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Komandoria Orderu Polonia Restituta dla Lwowianina. Nr 33. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1977: 72. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
  8. Rozkazy Ministra Spr. Wojskowych. Pochwała. 20. Warszawa. 21 січня 1922: 3.
  9. а б Rocznik Oficerski, 1923.
  10. а б Rocznik Oficerski, 1924.
  11. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 42 z 29 kwietnia 1924 roku, s. 246.
  12. а б Rocznik Oficerski, 1928.
  13. Rocznik Oficerski, 1932.
  14. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 13 z 9 grudnia 1932 roku, s. 417.
  15. Lista oficerów Polskich Sił Zbrojnych według awansów dokonanych na uchodźstwie (PDF). Nr 4. 30 czerwca 1969: 13. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
  16. 10 lat – i co dalej?. Nr 19-20. Koło Lwowian w Londynie. lipiec 1971: 62. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 25 листопада 2020.
  17. Śp. Adam Treszka. Prezes Koła Lwowian / Z żałobnej karty. Nr 48. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1984: 0—6, 87. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  18. O Lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Nr 37. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1979: 37. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 25 листопада 2020.
  19. Wybór członków Polskiego Towarzystwa Naukowego na Obczyźnie, Polskie Towarzystwo Naukowe na Ojczyźnie s. 118. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  20. zarządzenie prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 24 marca 1972r. o powołaniu członków Rady Stanu Rzeczypospolitej Polskiej (PDF). Nr 1. 24 marca 1972: 1. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2017. Процитовано 25 листопада 2020.
  21. Komunikat o nadaniu Orderu Odrodzenia Polski (PDF). Nr 4. 31 grudnia 1977: 27. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  22. Komunikat o nadaniu Orderu „Odrodzenia Polski” (PDF). Nr 3. 24 kwietnia 1969: 8. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
  23. M.P. z 1933 r. nr 171, poz. 208.
  24. Zarządzenia Prezesa Rady Ministrów. Nr 13. 11 listopada 1933: 285. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]