Мечислав Штадлер
| Мечислав Штадлер | |
|---|---|
 | |
| Народження | 17 травня 1891 |
| Смерть | жовтень 1948 |
| Поховання | Гданськ  |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
 Мечислав Штадлер у Вікісховищі | |
Мечислав Штадлер (пол. Mieczysław Jan Stadler; 17 травня 1891, Станиславів — жовтень 1948, Гданськ) — львівський інженер, архітектор[1].
Народився 1891 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Закінчив архітектурний відділ Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (1914). Під час першої світової і українсько-польської воєн служив в австрійському війську, пізніше — в польському. 1921 року демобілізований у чині капітана артилерії. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.[2] 1925 року заснував у Львові архітектурно-будівельне бюро спільно з Мар'яном Нікодемовичем. Реалізував у співавторстві з Нікодемовичем ряд споруд у Львові та Галичині. 1939 року місце проживання Штадлера віднотоване в довіднику на вулиці Крашевського, 23 (нинішня вулиця Крушельницької).[3]
- Реалізовані проєкти
- «Tanie domy» (дослівно — дешеві будинки) — колонія житлових будинків на нинішній вулиці Сахарова у Львові[1].
- Лікарня Каси хворих у селищі Вигода поблизу Долини.
- Три будинки на вулиці Полтв'яній (нині проспект Чорновола)[1].
- IV та V блоки триповерхових житлових будинків на вулиці Стрийській[1].
- Житлові будинки для викладачів Львівського університету на вулиці Коцюбинського 11, 11а, 13 (1927, співавтор Мар'ян Нікодемович).[4]
- Чотириповерховий дім для офіцерів на нинішній вулиці Руставелі, 30 у Львові, конкурсний проєкт. Спорудження тривало протягом 1928–1930 років. Співавтори Мар'ян Нікодемович і Стефан Брила.[5]
- 27 житлових будинків Кооперативу працівників банку народного господарства на Филипівці у Львові.
- Будинок на нинішній вулиці Саксаганського, 8 у Львові (1931, співавтор Мар'ян Нікодемович)[6][7].
- Керівництво спорудженням будинку Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 (1935, співавтор Вавжинець Дайчак).[8]
- Санаторій для працівників казначейства у Ворохті (1929).
- Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.[9]
- ↑ а б в г Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 567.
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 28.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 172. — ISBN 966-7022-26-9; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62—63.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2—3. — S. 71—73.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 87. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 493.
- ↑ Ґранкін П. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99) — С. 21—22.
- ↑ Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol. 1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
- Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X.
- Inż. Mieczysław Stadler // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 56.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 8—11, 57. (пол.)
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |