Миза Віті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миза Віті
59°26′30″ пн. ш. 24°22′34″ сх. д. / 59.44193100002777186° пн. ш. 24.37613500002778011° сх. д. / 59.44193100002777186; 24.37613500002778011Координати: 59°26′30″ пн. ш. 24°22′34″ сх. д. / 59.44193100002777186° пн. ш. 24.37613500002778011° сх. д. / 59.44193100002777186; 24.37613500002778011
Країна Естонія
РозташуванняKeila parishd
ТипМиза
Дата заснування1630

Миза Віті. Карта розташування: Естонія
Миза Віті
Миза Віті
Миза Віті (Естонія)
Мапа

Миза Віті (ест. Viti mõis, нім. Wittenpöwel) — колишній дворянський маєток знаходиться на півночі Естонії в волості Гарку повіту Харьюмаа.

Історія

[ред. | ред. код]

Мизу було заснованао в 1630 р. Першим власником був Герман Вітт (нім. "Hermann Witt") і від нього і походить назва мизи.
Після Північної війни миза належала Герману фон Рентелну (нім. "Hermann von Renteln").
З 1740 р. мизою володів Християн Бух (нім. Christian Buchau).
У 1785 році миза перейшла у володіння Йохана Християна фон Вістенгаузена нім. "Johann Christian von Wistinghausen") і залишалася у володінні його сім'ї сім наступних десятиліть.
З 1858 р. до націоналізації 1919 р. миза була у володінні власників мизи Вяяна фон Штакельбергів, тим самим ставши побічною мизою Вяяна.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Головна будівля мизи це одноповерховий будинок з напівскатним дахом. Центральна частина будівлі двоповерхова і перед нею маленький багатокутний вестибюль. Головна будівля належить мабуть до кінця XVIII століття.

Головна будівля дійшла до наших днів сильно перебудованою в XX столітті. Будівлю зробили в повному обсязі двоповерховою, а центральну частину — триповерховою.

Збереглися також деякі господарські будівлі, найбільш представницьким з них є остов 12-турбінного млина на південний схід від головної будівлі.

Маєток

[ред. | ред. код]

Додаткові споруди були розташовані перед головною будівлею уздовж південного кордону аурингів. Дорога, яка вела з Вяяна до Вітти, останні 250 метрів була прямою алеєю орієнтованої на центр мизи.

Не доїжджаючи до кола біля головної будівлі алея перетиналася з історичною дорогою Раннамийза — Мурасте — Лауласмаа.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]