Перейти до вмісту

Микита (Добронравов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микита Добронравов
рос. Никита Добронравов
Основні відомості
Ім'я при народженні:рос. Олег Станиславович Добронравов Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження1 січня 1962(1962-01-01) (63 роки)
Муром
Країна:СРСР СРСР
Росія Росія
Фінляндія Фінляндія
Альма-матер:Російський Державний Гуманітарний Університет, Московська духовна академія, Академія Або
Конфесія:РПЦ МП
Праці й досягнення
Рід діяльності:історик церкви, священнослужитель, музеєзнавець, колекціонер, бібліофіл Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні інтереси:теологія
Ступінь:кандидат богослів'я
Титул:ігумен, ієрей
Додаткова інформація:автор численних праць з історії релігії
CMNS: Микита у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ігумен Микита (в миру Олег Станіславович Добронравов, рос. Оле́г Станисла́вович Добронра́вов, игу́мен Ники́та, 1 січня 1962, Муром) — священнослужитель Російської православної церкви, кандидат богослів'я, церковний історик, фахівець з церковного права, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату, настоятель Успенського приходу при Генеральному Консульстві Росії в м. Турку (Фінляндія).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько: Добронравов Станіслав (В'ячеслав) Михайлович (з родини священнослужителів РПЦ)
  • Мати: Добронравова (Малишева) Любов Сергіївна (з родини старообрядців Нижегородської обл. РПСЦ)
  • Дід: Михайло Добронравов, випускник Муромського духовного училища.
  • Прадід: Євген Добронравов, протоієрей. Служив в Нижегородській та Володимирської єпархіях. Репресований у 1924

Родичі

[ред. | ред. код]
  • Архієпископ Володимирський і Суздальський Микола (Добронравов);
  • Ігуменія Арсенія (Добронравова Ганна Гаврилівна), у схимі Хома;
  • Протоієрей Вікторин Добронравов;
  • Добронравов, Василь Гаврилович, викладач Володимирській духовної семінарії.

Світська освіта

[ред. | ред. код]

Духовна освіта

[ред. | ред. код]

Церковне служіння

[ред. | ред. код]
  • 1985—1988 — псаломщик Благовіщенського собору м. Мурома
  • 1990—1992 — секретар архієпископа Володимирського і Суздальського Євлогія (Смірнова).
  • 1993—1997 — співробітник і екскурсовод Церковно-археологічного кабінету (МДА).
  • 1997 по н/вр. — співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату. Секретар Комісії по взаємодії зі старообрядцями і одновірцями (1999—2001).
  • 2000—2001 — клірик храму Живоначальної Трійці в Хорошеве (м. Москва).
  • 2001—2002 — клірик Фінляндського Благочинія Московського Патріархату (м. Порі, Фінляндія).
  • 2002 — 2003 — настоятель Олександро-Невського приходу (Копенгаген, Данія).[2]
  • 2003 по н/вр. — настоятель Свято-Успенського храму при Генеральному Консульстві Росії в Турку (Фінляндія)

Священний сан

[ред. | ред. код]
  • 8 вересня 1991 — рясофорна послушник (Володимирський Архієрейський Дім / єпископ Володимирський і Суздальський Євлогій (Смирнов)).
  • 15 травня 1994 — хіротесія під читця (храм Покрова Пресвятої Богородиці (МДА) / єпископ Дмитровський Філарет (Карагодін)).
  • 15 квітня 2000 — пострижений у чернецтво з ім'ям Микита (Успенський кафедральний собор м. Смоленська / митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило).
  • 16 квітня 2000 — хіротонія в сан ієродиякона (Успенський кафедральний собор м. Смоленська / митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило).
  • 29 квітня 2000 — хіротонія ієромонаха (Успенський кафедральний собор м. Смоленська / митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило).
  • 21 вересня 2006 — возведений у сан ігумена (Свято-Нікольський храм м. Гельсінкі / митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило
  • Тезоіменитство — 3 / 16 квітня св. прп. Микити сповідника, ігумена обителі Мідікійської

Комісія з старообрядництва і єдиновірства

[ред. | ред. код]

Був ініціатором установи Синодальної Комісії з старообрядництва і єдиновірства, а з 24 листопада 1999 по 2001 рр.. був її першим секретарем.

24 листопада 1999 у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату під головуванням митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила відбулося перше засідання Комісії з координації дій Російської Православної Церкви з старообрядництва. Створення Комісії, метою якої є розвиток і поглиблення співпраці Російської Православної Церкви з Старообрядництво в справі зміцнення традиційних духовних цінностей і норм життя нашого суспільства, було схвалено Священним Синодом Руської Православної Церкви.[3].

Був одним з ініціаторів проведення з 26 по 28 листопада 2000 святкування ювілею 200-Річчя канонічного буття Старообрядне (єдиновірчеських) парафій в лоні Московського Патріархату.[4].

Загальноцерковна діяльність

[ред. | ред. код]

У 1998 р. представляв позицію Російської Православної Церкви на загальноправославному форумі «Environment and Poverty» (Halki, June 14-20, 1998), що пройшов з ініціативи Константинопольського Патріархату в м. Стамбулі (Туреччина). У 2000 входив до складу делегації Московського Патріархату на загальноправославному конференції, присвяченої 2000-річчю християнства, виступивши з доповіддю «Проблема православної діаспори» (Афіни, Греція).

З 2007 член редколегії[5] і автор ряду статей журналу «Північний Благовіст» («рос. Северный Благовест») — друкованого органу приходів Російської Православної Церкви у Фінляндії, Данії, Норвегії, Швеції та Ісландії.

Церковні нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
російською мовою
  • Добронравов О. С. Да возсияет и нам грешным свет Твой присносущный. Спасский монастырь в г. Муроме. // Журнал Московской Патриархии.— 1992. — № 6. — С.
  • Добронравов О. С. Некрополь Спасо-Преображенского монастыря в г. Муроме. / Муромский Сборник. — Муром. — 1993. — Вып. 1. — С. 184 — 188.
  • Добронравов О. С. К вопросу о реконструкции комплекса Спасо-Преображенского монастыря в г. Муроме (дипломная работа). Москва. 1995.
  • Добронравов О. С. Невозможное человеку возможно Богу (иконописец Григорий Журавлев и его иконы из собрания ЦАКа) // Встреча. — 1996 — № 1. — С.5-6.[6]
  • Добронравов О. С. Единоверцы — кто они? // Встреча. — 1996. — № 3 — С.3-5.[7]
  • Добронравов О. С. Наши ровесники из Бутырки (интервью со священником Павлом Вишневским) // Встреча. — 1997 — № 1(4). — С.25-27.[8]
  • Добронравов О. С. Проблема диаспоры в православном церковном праве (кандидатская диссертация). Сергиев Посад. 1998.
  • Добронравов О. С. Полякова О. Б. Забытое имя. К биографии епископа Муромского Николая (Муравьева-Уральского). // Уваровские чтения — III. — Муром. — 2001. — 197—199.
  • Никита (Добронравов), иеромонах. Православие в Венгрии. Москва. 2000.
  • Никита (Добронравов), иеромонах. Митрополит Дионисий (Валединский), Первоиерарх Польской Православной Церкви — уроженец г. Мурома. // Муром православный (альманах). — Муром. — 2007. — 4. — С.26-33.
  • Никита (Добронравов), игумен. Житие свв. князей Петра и Февронии в общем контексте истории г. Мурома. // Троицкие Листки. — Муром. — 2008. — 29. — С.2-5.
  • Никита (Добронравов), игумен. История перевода православных богослужебных текстов на шведский язык. // Северный Благовест. — Хельсинки. — 2008. — 1(14) — С.40-43; 3(16) — С.68-71.
  • Никита (Добронравов), игумен. Пути Православия в Норвегии. // Северный Благовест. — Хельсинки. — 2008. — 2(15). — С.13-25.
  • Никита (Добронравов), игумен. Пути Православия в Швеции. // Северный Благовест. — Хельсинки.- 2008. — С.19-43.
  • Никита (Добронравов), игумен. Пути Православия в Дании. // Северный Благовест. — Хельсинки.- 2010. — 1(21). — С.6-45.
англійською мовою
  • Nikita (Dobronravoff), hieromonk. Old believers in China 1917—1958. NY., 2007

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 28 квітня 2010. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2009. Процитовано 28 квітня 2010. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Перше засідання Синодальної Комісії по взаємодії із старообрядництва та єдиновірства
  4. ↑ Привітання Патріарха Алексія II з нагоди святкування 200-річчя єдиновірства[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ↑ Сайт товариства Благовіст. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 28 квітня 2010. 
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 28 квітня 2010. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 28 квітня 2010. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 28 квітня 2010. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Микита_(Добронравов)