Миколайчук Андрій Михайлович
| Андрій Михайлович Миколайчук | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1959 (65 років) Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | композитор |
| Відомий завдяки | український естрадний співак |
| Alma mater | Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка |
| Діти | донька |
| Нагороди | Друга премія приз глядацьких симпатій фестивалю «Червона рута» |
| Сайт | mykolaychuk.com |
Андрі́й Миха́йлович Миколайчу́к (нар. 6 грудня 1959, Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР) — український співак, композитор, поет та аранжувальник. Автор і виконавець популярних пісень «Піду втоплюся», «Підпільний Кіндрат», «Агент Кольцов», «Маріє». Лауреат фестивалю «Червона рута» у 1989 році.
Народився 6 грудня 1959 у місті Умані Черкаської області. Закінчив Уманське музичне училище та музично-педагогічний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка (1995). Вісім років працював музичним вихователем у дитячому садку № 8 м. Умані.[1]
У 1989 році подав заявку на виступ на першому українському фестивалі «Червона рута». З піснями «Піду втоплюся» та «Підпільний Кіндрат» став лауреатом другої премії у жанрі поп-музики (випередивши Павла Дворського) та здобув приз глядацьких симпатій.[1][2]
Після перемоги на Червоній Руті протягом двох років працював у Львові в театрі «Крива люфа» зі своєю програмою та двома десятками пісень («Підпільний Кіндрат», «Наркомани», «Піду втоплюся», «Партизани», «Лисина Котовського», «Аґент Кольцов», «Нестор Іванович», «Весілля в Малинівці», «Отаман»), однак після цього зупинив творчу діяльність.[1][2] Тоді він навчався в Дрогобицькому педагогічному інституті і єдиним новим твором за цей час став подарований в 1993 році Павлом Зібровим «Лист до Парижа».[1]
У 1995 році була написана пісня «Маріє», яка згодом могла стати заставкою в її звичайному вигляді, але в підсумку, спеціально для телепроєкту «В гостях у Дмитра Гордона» пісня була перезаписана і стала використовуватися як заставка до телепередачі[3].
Батьки — вчителі фізики.
Одружений, має доньку і двох онуків, які проживають у Києві.[1]
Новий альбом співак почав записувати влітку 1996 року у Львові, хоча сам на той час уже переїхав жити до Києва. Того року вийшли аж два офіційні альбоми під назвами «Піду втоплюся» та «Бензобаки». У 2004 році був виданий альбом «The Best».
- Піду втоплюся (1996)
- Бензобаки (1996)
- Отаман (1997)
- Про Туніс і Багами (1998)[4]
- The best (2004)
- ↑ а б в г д Миколайчук Андрій на uaestrada.org. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- ↑ а б Андрій МИКОЛАЙЧУК: "Доля часто била мене, лисого і босого, по п'ятах і голові" [Архівовано 13 листопада 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ “Підпільник Кіндрат” не втопився: чим нині живе співак Андрій Миколайчук. Українська правда _Життя. Процитовано 6 травня 2023.
- ↑ Андрій Миколайчук – Про Туніс І Багами (1998, Cassette) (рос.), процитовано 12 березня 2021
- Миколайчук Андрій Михайлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 388-389.
- Біографія співака в енциклопедії української популярної музики «Черемшина»
- Біографія на сайті «Українські пісні» [Архівовано 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Андрій Миколайчук. Піду втоплюся. [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] Виступ на Червоній Руті (youtube).