Перейти до вмісту

Миколай Леон Сапега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Миколай Леон Сапіга
пол. Mikołaj Leon Sapieha Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1644(1644)
Помер1685(1685)
ПохованняSaint Anne church in Kodeńd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьлитвин
Діяльністьдержавний та військовий діяч
Суспільний станшляхтич
Титулкнязь
Посадабрацлавський воєвода
РідСапіги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЯн Фридерик Сапега
МатиКонстанція Гербуртd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зQ122964480?[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ122964608?[2], Q122964612?[2] і Q122964609?[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола Лев Сапіга (Миколай Леон Сапега, 1644—1685) — князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1644 року, був найстаршим сином овруцького старости, писаря польного коронного Яна Фридерика Сапіги та його дружини — Констанції з Гербуртів. Внук дідича Мацеєва Фридерика Сапеги та його дружини Еви Скашевської гербу Граб'є.[4]

1660 року батько відступив йому Овруцьке староство (король підписав дозвіл на це 20 вересня 1660 року). Після батька став командувачем козацької корогви 1 серпня 1664 року. Можливо, брав участь у битві під Браїловом у грудні 1666 року, де коронне військо зазнало поразки, а його корогва зазнала значних втрат. 7 лютого 1667 року на сеймику у Володимирі на Волині був обраний послом Сейму від Київського воєводства. Брав участь у Підгаєцькій капманії Яна Собеського. Підписав вибір королем Міхала Корибута Вишневецького як представник Віленського воєводства 1669 року. 1673 року зі свою козацькою корогвою брав участь у битві під Хотином. під час виборів короля 1674 року підтримав свого командира Яна Собеського, вірним якого залишився до кінця свого життя. 1683 року зі свою козацькою корогвою брав участь у Віденській битві. Брав участь в радах Сенату 6 червня 1684 в Яворові та 29 вересня 1684 між Жванцем і Хотином.

Його посади, звання: ротмістр королівський 1670, волинський каштелян 1680 (за іншими даними, принаймні 1677[5]), брацлавський воєвода 1683, овруцький (29 липня 1684 переказав Францішекові Потоцькому, король підписав дозвіл 5 липня) староста. Надав кошти для приоздоблення костелу в Кодені.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна Харленська (? — перед 1695), донька волинського мечника, удова волинського каштеляна Яна Францішека Любовецького (від 1674), кам'янецького каштеляна Габріеля Сільніцького (від 1678). Шлюб уклали перед 1681 роком (ймовірно, у грудні 1678 року); після його смерті стала першою дружиною Стефана Александера Потоцького. З дружиною мали 2 сини, 2 доньки, які померли дітьми (за іншими даними, мали троє дітей: Йоанну, Адама та сина, ім'я якого невідоме). Усі діти померли рано.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]


Посилання

[ред. | ред. код]