Координати: 48°16′37″ пн. ш. 36°18′56″ сх. д. / 48.27694° пн. ш. 36.31556° сх. д. / 48.27694; 36.31556
Очікує на перевірку

Миколаївка (Дубовиківська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Миколаївка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Синельниківський район
Тер. громада Дубовиківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12140070180021991
Облікова картка Миколаївка 
Основні дані
Засноване 1868
Населення 687
Поштовий індекс 52622
Телефонний код +380 5639
Географічні дані
Географічні координати 48°16′37″ пн. ш. 36°18′56″ сх. д. / 48.27694° пн. ш. 36.31556° сх. д. / 48.27694; 36.31556
Середня висота
над рівнем моря
87 м
Водойми Чаплина, Балка Купрієва
Відстань до
обласного центру
112 км
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Чаплине
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради с. Миколаївка, вул. Центральна, 8
Сільський голова Скрипник Юрій Ілліч
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Миколаївка
Миколаївка
Мапа
Мапа

Микола́ївка — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Дубовиківської сільської громади. Колишній центр Миколаївської сільської ради Населення становить 687 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Миколаївка розташоване в центральній частині Синельниківського району на правому березі річки Чаплина. Сусідні села: Русакове на сході, Відродження на північному заході.

Селом тече Балка Купрієва, уздовж якої село витягнуто на 6 км. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0427.

Історія

[ред. | ред. код]

За мапами початку 19 сторіччя село називалося хутором Дмитровським, як виселки Дмитровки. За даними 1859 року хутір Дмитровськй був державним хутором. 11 подвірь, 91 мешканець[1]

Згодом село позначена на мапах як Микільські Хутори.

Перша згадка про село відноситься до 1859 року. Сюди в цей час переселилися селяни з села Миколаївки Павлоградського повіту і заснували хутір Вовки. Хутір розрісся, пізніше був перейменований на Миколаївку.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 665 96.80%
російська 13 1.89%
вірменська 8 1.16%
інші/не вказали 1 0.15%
Усього 687 100%

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Бібліотека.
  • Клуб.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  2. Миколаївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.170

Джерела

[ред. | ред. код]