Микола-Лев Соломерецький
| Микола-Лев Соломирецький | |
|---|---|
| Народився | невідомо Велике князівство Литовське, Річ Посполита  |
| Помер | 1626 Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | білорус |
| Титул | князь |
| Посада | каштелян Смоленський |
| Термін | 1623—1626 роки |
| Попередник | Януш Мелешко |
| Наступник | Бальтазар Стравінський |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Соломирецькі |
| Батько | Богдан Соломирецький |
| Мати | Єва Корсак |
| У шлюбі з | Регіна (Раїна) Гойська |
| Діти | Helena Sołomereckad[1][2][3], Daniela Sołomereckad[1][4], Ян Владислав Соломирецький[1][5], Katarzyna Sołomereckad[1][3], Q121548807?[1][5] і Q121549037?[1][3] |
 | |
Микола-Лев Соломирецький (*д/н —1626) — державний діяч Речі Посполитої, князь, підкоморій пінський, каштелян смоленський.
Походив з роду магнатів Соломирецьких гербу Равич. Старший син Богдана Соломирецького, старости кричевського, та Єви Корсак. Народився десь між 1584 та 1586 роками. З 1597 року виховувався разом з братом Богданом під орудою Лаврентія Зізанія, згодом Мелетія Смотрицького.
У 1602 році після смерті батька успадкував родинні маєтності (зокрема Дубровицьку область, міста Гощу і Висоцьк) та титул князя. У 1608 році стає підкоморієм Пінським. Брав участь у війні проти Московського царства в 1609-1611 роках, звитяжив під час облоги Смоленька.
У 1613 році обирається делегатом від шляхти Пінського повіту до сейму в Варшаві. Того ж року жорстко придушив повстання селян й міщан міста Висоцьку. Після цього подав скаргу до Володимирського ґродського суду на дії козацьких полків Топежина, Шульжина, Старинського, які зупинилися у його володіннях на два тижні і «…називая себя полковниками королевской служби, они разорили маетности местечка Висоцк, Дубровици, села до них надлежаще, сплюндрували и внивеч их обернули заїхавши на имения в количестве 5 тисч человек…».
1616 року стає депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського від шляхти Пінського повіту. У 1623 році призначається каштеляном Смоленським. На цій посаді залишався до самої смерті у 1626 році. Усі володіння успадкував молодший брат Богдан.
Дружина — Регіна (Раїна) Гойська
Діти:
- Доміцела (д/н — 1659), дружина князя Миколая Четвертинського
- Ганна Евграція, дружина Генріка Кашовського, віленський каштелян
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom IV: Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie. XIV-XVIII wiek, pod redakcją Andrzeja Rachuby, Warszawa 2003, s. 88, 394.
- ↑ а б в г д е Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 116.
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 94. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б в Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 500–501.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 45, 500–501.
- ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 500–502.