Їжак Микола

Микола Їжак
Микола Їжак;
Сотник (гауптман); Сотник
Загальна інформація
Народження	16 вересня 1886 ; Чесники, Рогатинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	грудень 1919; місто Жмеринка, нині Вінницька область; (тиф )
Alma Mater	Бережанська гімназія
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	УСС; УГА
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-польська війна 1918—1919
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)	Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)
	Їжак Микола у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Їжак.

Мико́ла Їжа́к (16 вересня 1886, село Чесники, нині Рогатинського району Івано-Франківської області — грудень 1919, місто Жмеринка, нині Вінницька область) — священник УГКЦ, капелан.

Життєпис

Син Івана Їжака й Анни з дому Паньків. Народну школу закінчив у рідному селі. Далі навчався у Бережанській гімназії, яку закінчив матурою (іспитом зрілості) з відзнакою. Співзасновник організації «Молода Україна».

У 1911 році митрополит Андрей Шептицький у Львові висвятив Миколу Їжака на священика в одруженому стані. Від травня 1916 року був духівником (капеланом) Легіону УСС, перебував на Тернопільщині (село Соснів, нині Теребовлянського району та ін.). Став одним із двох перших капеланів УСС^[1]

Організаційна схема польового духівництва в Галицькій армії була визначена Державним Секретаріатом Військових Справ (ДСВС) 1 січня 1919 р. Тоді на базі відділу духівництва було засновано вищий орган — Зарядче Преподібництво. Наказом військового міністра ЗУНР, полковника Д. Вітовського Преподібником ДСВС призначено Миколу Їжака.^[2] Йому було підпорядковане новостворене Польове Преподібництво Начальної Команди Галицької армії (НКГА), очолюване недавнім капеланом австрійської армії 36-літнім о. А. Калятою.

Після відступу Української галицької армії за Збруч перейшов із нею на Східну Україну, де у грудні 1919 року помер від епідемічного висипного тифу. На вічний спокій відпровадив цього ідейного священика о. Василь Лаба.

Нагороди

Духовний хрест заслуг ІІ ступеня на білій стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissen Bande)^[3]
Бронзова медаль «За військові заслуги» на стрічці хреста «За військові заслуги»^[3]

Примітки

↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список бойових відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#Булавний відділ
↑ Військове капеланство в Українській Галицькій армії. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 25 грудня 2016.
↑ ^а ^б Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1656.

Капеланство у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Католицтво»
	Проєкт «Католицтво»
	Капеланство у Вікісховищі^?

Джерела

Бережанська Земля: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1970. — Т. 1.
Лебедович І. Полеві духівники УГА. — Вінніпег, 1963.
Пиндус Б. Їжак Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 691. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання

Отець Микола Їжак [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Можу погодитися, що батюшка не має ні бороди, ні коси. Але ніяк не можу зрозуміти, щоб він не пив водки [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про вояка УСС.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список бойових відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#Булавний відділ

[2] Військове капеланство в Українській Галицькій армії. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 25 грудня 2016.

[:0-3] а ^б Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1656.

[1]

[2]

[3]