Рогатинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)
| Округ | Бережанський (до 1867) |
| Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Рогатин |
| Площа | 1094 км² (після 1867)[1] |
| Населення | 65238 (1867)[1] |
| |
Рогатинський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австрійської імперії, з 1867 року — Австро-Угорщини. Повіт існував і після 1918 року в наступних державних утвореннях (див. Рогатинський повіт).
1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти.
Статистика[2]:
Площа — 8,19 географічних миль² (~451 км²)
Населення — 25699 (1866)
Кількість будинків — 4357 (1866)
Староста (Bezirk Vorsteher): Йозеф Надерман (Josef Nadermann) (1866)[3]
Громади (гміни): Більшівці (містечко), Библо, Хохонів, Уїзд, Вербилівці, Бурштин (містечко) з Людвиківкою, Хоростків, Дидятин, Ганівці, Гербутів, Яблунів, Озеряни, Юнашків, Кунашів (містечко), Конкольники, Коростовиця, Куніч, Куропатники, Нижня Липиця, Медуха, Межигірці, Настащин, Підшумлянці, Поплавники, Сарники Долішні, Сарники Горішні, Сарники Середні, Семиківці, Старі Скоморохи, Нові Скоморохи, Слобідка, Стасіва Воля, Свистильники, Тенетники, Загір'я, Желибори.
1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Рогатинський повіт залишився і після реформи.
До його складу увійшла територія Рогатинського та Бурштинського (за винятком 6 гмін, — Боків, Дрищів, Гнильче і Пановичі, Слов'ятин, Шумляни, Бишів, які увійшли до Підгаєцького повіту) повітів, 8 гмін Ходорівського повіту (Дегова, Долиняни, КнягиничІ, Воскресінці, Помонята, Псари, Васючин, Загір'я), 7 гмін Галицького повіту (Бовшів, Дем'янів, Демешківці, Ганусівці з Ястрембицею, Німшин, Різдвяни, Слобідка), частина Войнилівського повіту (гміни Букачівці, Чагрів, Чернів, Козара, Колоколин, Новий Мартинів, Старий Мартинів, Німшин, Підмихайлівці, Посвірж зі Слободою, Вишнів, Журавеньки і Журів), та одна гміна Журавненського повіту (Григорів з Островом).[4]
Староста: Рудольф Жуховський-Дунін (Rudolf Rzuchowski Dunin) (1867)[1]
- ↑ а б в Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.64
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.10
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.75
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.119-120.