Микола (Бичок)
| Кардинал-священник Микола Бичок | ||
 | ||
| Кардинал-священник з титулом церкви Санта-Софія а Віа Боччеа | ||
.svg) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 12 липня 2021 | ||
| Обрання: | 15 січня 2020 | |
| Інтронізація: | 12 липня 2021 | |
| Церква: | УГКЦ | |
| Попередник: | Петро Стасюк | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ 
| |
| Народження: | 13 лютого 1980 (44 роки) Тернопіль, Українська РСР, СРСР
| |
| Священство: | 3 травня 2005 | |
| Єп. хіротонія: | 7 червня 2020 | |
| В сані кардинала: | 7 грудня 2024 | |
| Титулярна церква: | Санта-Софія а Віа Боччеа | |
| Проголошений: | Франциском | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Микола Бичок (нар. 13 лютого 1980, м. Тернопіль) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, з 15 січня 2020 року єпископ Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла УГКЦ. Належить до Згромадження редемптористів. Кардинал-священник з 2024 року.
Микола Бичок народився 13 лютого 1980 року в Тернополі. У липні 1997 року вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Навчався в Україні та Польщі, здобув ліценціят з душпастирського богослов'я. 17 серпня 2003 року склав довічні обіти, а 3 травня 2005 року отримав ієрейські свячення.
Отець Микола здійснював душпастирські служіння в храмі Матері Божої Неустанної помочі в Прокоп'євську (РФ), був настоятелем монастиря Отців Редемптористів та парафії в Івано-Франківську, провінційним економом.
Від 2015 року служив на парафії святого Івана Хрестителя в Ньюарку, США, Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.
15 січня 2020 року Папа Франциск призначив отця Миколу Бичка єпископом Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла УГКЦ[1].
Єпископська хіротонія відбулася 7 червня 2020 року в архикатедральному соборі святого Юра у Львові. Головним святителем був предстоятель УГКЦ Верховний архієпископ Святослав Шевчук, а співсвятителями — владика Ігор Возьняк, архієпископ і митрополит Львівський, та владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії[2].
Варто зазначити, що єпископська хіротонія відбувалася в умовах пандемії коронавірусу, про що також підкреслив наприкінці Глава Української Греко-Католицької Церкви: «Дух Святий нам хоче сказати сьогодні: не бійтеся, пандемія раніше чи пізніше закінчиться. Смерть, розпука, хвороба ніколи не мають останнього слова в житті людини. Ми знаємо і переконані, що кордони знову відкриються і новий Христовий апостол прибуде до свого єпископського осідку. А до всіх нас сьогодні звертається Господь Бог: живіть духовним життям, справжнім духовним життям, не шукайте його деінде, бо нічого духовного і святого без Духа Святого, якого носить у собі Христова Церква, людині не подасться»[3].
У зв'язку з жорсткими карантинними обмеженнями, введеними урядом Австралії, владика Миколай Бичок не зміг прибути до місця свого служіння відразу, а потрапив лише через рік, у травні 2021 року[3].
12 липня 2021 року у катедральному соборі Святих Петра і Павла в Мельбурні відбулася інтронізація третього правлячого архиєрея єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії владики Миколи Бичка. Архиєрейську Божественну Літургію до моменту інтронізації нового єпископа очолював владика Петро Стасюк, єпископ-емерит Мельбурнської єпархії УГКЦ. Чин інтронізації владики Миколи Бичка звершив високопреосвященніший владика Пітер Коменсолі, архиєпископ Мельбурнської дієцезії Римо-Католицької Церкви[3].
6 жовтня 2024 року після молитви «Ангел Господній» Папа Франциск оголосив про іменування владики Миколи Бичка кардиналом[4][5].
На консисторії 7 грудня 2024 року папа Франциск проголосив його кардиналом-священником, а як титулярну церкву передав йому храм Санта-Софія а Віа Боччеа[6].
Микола Бичок став наймолодшим (у віці 44 років) членом Колегії кардиналів[7][8] від часу призначення Джорджо Маренґо (народжений 1974, призначений кардиналом у віці 48 років).
11 січня 2025 року папа Франциск призначив кардинала Миколу Бичка членом Дикастерії у справах культури та освіти[9][10].
- Бальї Великого Хреста Честі та Відданості Суверенного Мальтійського лицарського ордену (2 грудня 2024)[11][12].
- ↑ Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Нині у Соборі св. Юра звершили Архиєрейську хіротонію Владики Миколи Бичка. ФОТО. Духовна Велич Львова (укр.). 7 червня 2020. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ а б в У Мельбурні відбулася інтронізація єпископа УГКЦ Миколи Бичка. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Annuncio di Concistoro l’8 dicembre per la creazione di nuovi Cardinali. press.vatican.va. Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ Папа оголосив імена нових кардиналів, серед них – єпископ УГКЦ в Австралії - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 6 жовтня 2024. Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ Concistoro Ordinario Pubblico: Assegnazione dei Titoli e delle Diaconie ai nuovi Cardinali, 07.12.2024.
- ↑ Ще один голос України у світі: владику Миколу Бичка призначили кардиналом - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑ Who are the 21 new cardinals chosen by Pope Francis?. La croix international (англ.). 7 жовтня 2024. Процитовано 13 грудня 2024.
- ↑ Nomina di Membri di Istituzioni Curiali. press.vatican.va. Процитовано 12 січня 2025.
- ↑ Папа призначив кардинала Миколу Бичка членом Дикастерії культури та освіти - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 11 січня 2025. Процитовано 12 січня 2025.
- ↑ Il cardinale designato Mykola Bychok, C.Ss.R., Balì Gran Croce e Devozione dell’Ordine di Malta. Sovereign Military Order of Malta (it-IT) . Процитовано 7 грудня 2024.
- ↑ Владика Микола Бичок у Римі отримав найвищу нагороду від Мальтійського ордену. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 4 грудня 2024.
- Зміни на чолі Мельбурнської єпархії УГКЦ в Австралії [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.] // Vaticannews.va (дата доступу 15 січня 2020)
- Rinuncia del Vescovo dell'Eparchia Saints Peter and Paul of Melbourne degli Ucraini (Australia) e nomina del successore [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.] (дата доступу 10 вересня 2019) (італ.)
- Mykola Bychok, C.Ss.R. [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 15 січня 2020) (англ.)
