Милорадович Григорій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Григорій Олександрович Милорадович
Народився6 жовтня (24 вересня) 1839(1839-09-24)
Чернігів, Російська імперія
Помер13 серпня 1905(1905-08-13) (65 років)
Чернігів, Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, генеалог
Alma materПажеський корпус
Галузьісторія, генеалогія, краєзнавство
ВійнаРосійсько-турецька війна 1877–78
Військове званнягенерал-лейтенант і генерал[1]
РідМилорадовичі
БатькоМилорадович Олександр Григорович
Нагороди
Орден Святого Володимира Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня Орден Святої Анни орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни III ступеня Золота зброя «За хоробрість» орден Святого Станіслава

Граф Григóрій Олексáндрович Милорáдович (6 жовтня (24 вересня) 1839(18390924), Чернігівщина — † 26 (13) серпня 1905(19050813), Чернігів) — український громадський діяч, історик і генеалог.

Також генерал-лейтенант Російської імператорської армії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Старший син дійсного статського радника Олександра Григоровича Милорадовича та Софії Григорівни, уродженої Туманської.

У 1853—1857 роках навчався у Пажеському корпусі. Тоді ж почав цікавитися історією та публікувати свої перші студії у «Черниговских губернский ведомостях».

Учасник російсько-турецької війни 1877—1878 років.

Помер 13 серпня 1905 р. від паралічу серця, похований у родинному склепі на території Троїцько-Іллінського монастиря м. Чернігів.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Організатор і перший голова Чернігівської губернської вченої архівної комісії.

Автор багатьох праць з історії Лівобережної України, української генеалогії, геральдики, історичної бібліографії.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Сказание о роде дворян и графов Милорадовичей» (Київ, 1871 — 84; Санкт-Петербург, 1894),
  • «Материалы для истории пажеского корпуса» (Київ, 1876),
  • «Вятка и ее достопримечательности» (Вятка, 1874),
  • «Анекдоты — черты из жизни графа Милорадовича» (Санкт-Петербург, 1886),
  • «Василий Иванович Туманский» (Чернігів, 1858),
  • «Иностранные сочинения о Малороссии» (Чернігів, 1859),
  • «Указание биографических сведений о замечательных людях Малороссии» (Чернігів, 1859),
  • «Князь Сергий Павлович Голицын» (Чернігів, 1888),
  • «Аркадий Васильевич Кочубей» (Санкт-Петербург, 1878),
  • «Малороссийское дворянство» (Чернігів, 1890).

Видав вірші свого діда — Василя Туманського, з цінними бібліографічними даними і «Материалы для истории южной Руси» (Чернігів, 1858 і 1890).

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Чеська національна авторитетна база даних