Очікує на перевірку

Миронівське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Миронівське водосховище
48°28′49″ пн. ш. 38°16′53″ сх. д. / 48.48028° пн. ш. 38.28139° сх. д. / 48.48028; 38.28139
Країна  Україна
Розташування Донецька область
Річка Лугань
Площа 20,5 км²
Об'єм 4,76 км³
Вливаються річка Лугань, Скельовата, Карапулька
Виливається річка Лугань
Рік наповнення 1953
Миронівське водосховище. Карта розташування: Донецька область
Миронівське водосховище
Миронівське водосховище
Миронівське водосховище (Донецька область)
Мапа

Миро́нівське водосхо́вище — водосховище на річці Лугань (басейн річки Сіверський Донець) в Бахмутському районі Донецької області, Україна. На березі розташоване селише Миронівський, селище Луганське, село Воздвиженка, село Мироінвка. За призначенням, водосховище - ставок-охолоджувач Миронівської ТЕС.

Історія

[ред. | ред. код]
Ділянка затоплення Миронівським водосховищем селища Луганське в 1949-1953 рр. Створено співставленням топографічної карти РККА 1940 року та карти Генштабу 1991 року

Миронівське водосховище було створено з метою охолодження Миронівської ТЕС, будівництво якої було розпочато 1949 р. Перший енергоблок було запущено в експлуатацію 1953 р.

Під час будівництва водосховища Миронівської ТЕС на гирлі річки Лугань в період з 1949 по 1953 рік було затоплено частину селища Луганське, частину домівок знесено через будівництво гідротехнічної споруди (каналу), а людей переселено. Також були затоплені фруктові сади створені поміщиком Георгія Смекалова, а також його маєток (Єлизаветівка), на базі якого в 1926 році був створений сільскогосподарський технікум[1]

У будівніцтві дамби та греблі водосховища приймали участь полонені німці.

Період 2014-2022 років

[ред. | ред. код]

Влітку 2014 року одна з дамб водосховища біля с. Красний Пахар (Воздвиженка) була замінована бойовиками так званої ДНР[2]

Характеристики водойми

[ред. | ред. код]

Площа водного дзеркала становить 4,76 км². Повний об'єм становить 20,5 м³, корисний — 12,8 м³.

На північно-східному березі водосховища розташована територія Миронівської ТЕС, яка викоритовує водосховище як водойму-охолоджувач. Гаряча вода, після охолодження турбин та інших агрегатів ТЕС по спеціальному каналу протяжністю приблизно 4 км, яки йде вздовж східного берега водоховища та огинає селище Миронівський потрапляє в водойму яка огорожена дамбою від основної площі водойми (так. звана "тепла частина" водосховища). Далі, вода з цієї частини водоховиша по каналу, який огинає селище Луганське, ще 1.5 км йде вже до основної водойми водосховища в піденно-західну частину водосховища. Канал на своєму протязі має декілька шлюзів, які виконують регуляцію рівня води, а також місць-переливів, яким можна скоротити шлях проходження води до основної водойми.

В північній частині водойми існує гребля з шлюзом, яка безосередньо перегороджує гирло річки Лугань, в підвенно-східні частині водойми, існує дамба, яка відмежовує частину водосховища. В південо-західній частині, водосховище межує с греблею Вуглегірського водосховища.

На південь від Миронівської ТЕС, на східному березі водойми, розташовується територія Миронівського рибного господарства з власними водоймами розплідниками[3]

Загальний огляд більшої частини водосховища та сполучних з ним каналів можна побачити на відео - Мироновское водохранилище(пгт.Мироновский 25.08.2021.)

Екологія

[ред. | ред. код]

Зброс надлишку води з водосховища, часто призводив до підтоплення населених пунктів далі по течії річки Лугань, таких як - Калиново, Первомайск, Луганськ.[4]

В травні 2011 року у водоймі стався масовий мор риби, можливо пов’язаний з несанціонованим вибросом хімічних речовим з Миронівської ТЕС у водойму[5].

Дозвілля

[ред. | ред. код]

Водойма відома серед рибалок[6] та є об’єктом рекреації серед місцевого населення (пляжі, місця відпочинку) та відома як об’єкт туризма[7]

Нещасні випадки

[ред. | ред. код]

22 лютого 2022 року водолазами ДСНС у водосховищі знайдено тіла 2 чоловіків (обидва 1953 р.н.) які потонули під час зимової риболовлі 21 лютого.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наказной атаман и его дети. Донецк: история, события, факты (ru-RU) . 18 липня 2011. Процитовано 17 вересня 2024.
  2. informator.media | Новости Луганска и Луганской области. informator.media. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. Александр Малиновский (28 липня 2012), Рыбхоз Мироновка, процитовано 17 вересня 2024
  4. А в 1984 "Решили затопить часть города[Луганска], но патронные цеха спасти." bmpt.livejournal.com. Процитовано 17 вересня 2024.
  5. В Мироновском водохранилище – замор толстолобика - 26 Мая 2011 – Земля - Хроники жизни. earth-chronicles.ru. Процитовано 17 вересня 2024.
  6. Водохранилище Мироновское. rybalka.tv. Процитовано 17 вересня 2024.
  7. ecoturist. Наш с товарищем экомаршрут по Лугани (часть 2/2). Экологический туризм на зеленой планете (рос.). Процитовано 17 вересня 2024.
  8. Двух утопленников достали из реки на Донетчине. MRPL.CITY (рос.). Процитовано 17 вересня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]