Мирошниченко Сергій Олександрович

Зовнішні відеофайли
	Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Мирошниченко Сергій Олександрович
Мирошниченко Сергій Олександрович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 січня 1995; Дніпро
Смерть	14 червня 2014 (19 років); Луганськ (аеропорт); (загинув у збитому терористами літаку)
Поховання	Дніпро
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2013—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Збиття Іл-76 у Луганську; ; Бої за Луганський аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мирошниченко.

Сергі́й Олекса́ндрович Мирошниче́нко (нар. 27 січня 1995(19950127), м. Дніпро — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Сергій Мирошниченко народився у місті Дніпро. 2010 року закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 94. Наприкінці вересня 2013 року призваний на строкову військову службу. Сергій хотів потрапити у десантну бригаду і підписав контракт.

Старший солдат військової служби за контрактом, старший навідник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули^[1]^[2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.^[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня похований у місті Дніпро, на кладовищі мкр Діївка.

Залишились батьки, Світлана та Олександр, і молодший 4-річний брат Жора. Сергій готувався до свого першого стрибка з парашутом, але не встиг його зробити. Після смерті старшого сина Світлана зробила це за нього й присвятила свій стрибок з парашутом Сергієві.

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу^[4].
Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів^[5].
18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську^[6].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

↑ Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.
↑ Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
↑ «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2017.
↑ Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
↑ На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

Джерела

Мирошниченко Сергій Олександрович [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Мирошниченко Сергій Олександрович [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
Наші випускники [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ЗОШ № 94.
Ірина Руденко. Мама бійця, який розбився під Луганськом в ІЛ-76, здійснила мрію сина — стрибнула з парашутом [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «КП в Україні», 15 грудня 2014.
Ірина Руденко. Мами загиблих в ІЛ-76 десантників все ще чекають на синів удома [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «КП в Україні», 12 червня 2015.
Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.

[2] Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

[3] «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2017.

[4] Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

[6] На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]