Мисечко Анатолій Іванович
Анатолій Іванович Мисечко | |
---|---|
Народився | 3 лютого 1965 Старий Любар |
Помер | 20 липня 2017 (52 роки) Одеса |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Одеський державний університет імені І. І. Мечникова |
Галузь | історія України |
Заклад | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Посада | доцент кафедри історії України |
Вчене звання | доцент |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Науковий керівник | Бачинський Анатолій Діомидович, Сурай Юрій Іванович |
Відомий завдяки: | дослідження українського культурно-освітнього і національного руху на півдні України наприкінці 19 — на поч. 20 ст., історії одеського товариства «Просвіта», української діаспори та її зв'язків з Одесою. |
Нагороди | Медаль «Будівничий України» |
Анатолій Іванович Мисечко (нар. 3 лютого 1965 — пом. 20 липня 2017) — український історик, краєзнавець, громадський діяч.
Народився Анатолій Мисечко 3 лютого 1965 року в селі Старий Любар Любарського району Житомирської області[1].
1982 року закінчив Любарську середню школу. Після невдалого вступу до Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка на факультет міжнародних відносин, він продовжив навчання у Любарському СПТУ № 7[2].
Проходив службу в армії протягом 1983-1985 років[3] у місті Луга, під Ленінградом (Росія), пізніше у місті Бєльці (Молдова)[2].
По закінченню служби був співробітником Любарської будівельної організації. 1987 вступив на історичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова[2].
Закінчивши навчання 1992 року, Анатолій Мисечко розпочав викладацьку роботу у своєму виші. Через 7 років захистив кандидатську дисертацію «Український культурно-освітній рух на Півдні України (1900—1914 рр.)» (1999)[4]. 2003 року отримав посаду доцента кафедри історії України ОНУ[1]. Пізніше А. І. Мисечко обіймав посаду заступника декана історичного факультету, був в. о. голови профбюро кафедри[5].
Анатолій Іванович співпрацював із НДІ козацтва при Інституті історії України НАНУ (Київ) як науковий співробітник відділу історії козацтва на Півдні України[1].
В ОНУ А. Мисечко викладав наступні курси: «Історія України», «Історія українського війська» та «Історія української діаспори»[6].
А. І. Мисечко помер після тривалої хвороби 20 липня 2017 року[7].
Був одружений, мав сина Андрія та доньку Тетяну. Остання здобула науковий ступінь і теж стала викладачем, істориком-міжнародником[8].
А. І. Мисечко був послідовником наукової школи професора А. Д. Бачинського. Сферами його наукового інтересу були історія козацтва та культурно-просвітницький рух на Півдні України в другій половині XIX — на початку XX ст.. Він вивчав історію одеського товариства «Просвіта», українську діаспору з Одеси, відродження на початку XX століття в Одесі українського козацтва, життєдіяльність відомих українських діячів Одеси та Південної України XIX-XX століть — Т. Шевченка, М. Драгоманова, І. Франка, М. Комарова, М. Попруженка, С. Шелухіна, Івана та Юрія Лип, М. Слабченка, А. Бачинського тощо. З-під пера Анатолія Івановича вийшло чимало книг, монографій, статей з вищевказаних тем і напрямків досліджень. Він брав участь у різних наукових, зокрема, у міжнародних, конференціях.[9][10].
А. І. Мисечко був активним учасником українського громадського життя Одеси. Він був членом і заступником голови міського товариства «Південна громада», членом ВУТ «Просвіта»; викладачем та ректором (1993-1994) громадського «Народного університету». Також, він входив до Одеського обласного відділення Всеукраїнського товариства краєзнавців (нині Національна спілка краєзнавців України), Українського геральдичного товариства, Товариства дослідників Волині, ВОТУМ ім. І. Франка. А. Мисечко з 2015 року був серед засновників громадської організації «Одесі-600», активно популяризував у регіональних і всеукраїнських ЗМІ, під час наукових конференцій відомості щодо більш раннього заснування Одеси[5][10].
Анатолій Іванович з початку 1990-х років плідно співпрацював із одеськими бібліотеками — Одеською національною науковою бібліотекою, міською дитячою бібліотекою ім. Івана та Юрія Лип, беручи участь як лектор і експерт у різноманітних «круглих столах», тематичних вечорах, конференціях[11].
За свою наукову та громадську діяльність Анатолій Мисечко був нагороджений грамотами та подяками свого вишу, Одеської міської ради, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка та інших організацій; отримав медаль «Будівничий України» (2008)[11][7].
- Кандидатська дисертація:
- «Український культурно-освітній рух на Півдні України (1900—1914 рр.)» (захист відбувся в ОНУ ім. І. І. Мечникова у 1999 ро-ці)[9];
- Монографії:
- Одеса козацька: наукові нариси / О. А. Бачинська [та ін.]. — Одеса: [б.в.], 2000. — 147 с. — ISBN 966-95349-7-6. (у співавторстві);
- Українська діаспора: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету. — Одеса: Астропринт, 2002. — 68 с. — ISBN 966-549-719-7.;
- Український рух в Одесі наприкінці XIX — початку XX ст. (До 100-ліття одеської «Просвіти»). — Одеса: Друк, 2006.– 162 с. — ISBN 966-290-720-3.;
- Одеса козацька: наукові нариси / О. А. Бачинська [та ін.]. — Вид. 2-е, зм. та доп. — Одеса: Фенікс, 2008. — 239 с. — ISBN 978-966-438-061-1. (у співавторстві);
- Вінцковський Тарас. Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 — квітень 1918 рр.): наук. нариси / Тарас Вінцковський, Євген Джумига, Анатолій Мисечко. — Одеся: Фенікс, 2010. — 154 с. — ISBN 978-966-438-185-4. (у співавторстві);
- Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр. — Одеса: [ТЕС], 2011. — 586 с. — ISBN 978-966-2389-18-0. (у співавторстві);
- Статті:
- Віталій Боровик в українському національному русі: «одеський слід» / А. І. Мисечко, В. М. Хмарський // Записки історичного факультету. — 2009. — Вип. 20. — С. 141—158. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zif_2009_20_13
- Мисечко А. Взаємозв'язки Одеської і Галицької «Просвіт» / А. Мисечко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2010. — Вип. 19. — С. 540—543. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2010_19_75
- Мисечко А. І. З історії написання та популяризації пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» / А. І. Мисечко // Чорноморський літопис. — 2012. — Вип. 6. — С. 31-34. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chl_2012_6_7
- Мисечко А. І. Українська видавнича спадщина в Одесі: ще один крок у науковому дослідженні / А. І. Мисечко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство. — 2012. — Т. 17, Вип. 1. — С. 235—237. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_bbk_2012_17_1_15
- Мисечко А. І. До взаємостосунків української та єврейської громади в Одесі в ІІ половині ХІХ — на початку ХХ ст. / А. І. Мисечко // Записки історичного факультету. — 2013. — Вип. 24. — С. 92-101. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zif_2013_24_10
- Мисечко А. І. Українська Гельсінська Спілка — засіб боротьби за права людини в Україні / А. І. Мисечко, С. Р. Захарія // Історичний архів. — 2013. — Вип. 10. — С. 67-69. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ians_2013_10_11
- ↑ а б в Вукович Л. В.. Мисечко Анатолій Іванович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 05.01.2021.
- ↑ а б в Хмарський В. Вже півжиття в україністиці: доценту кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Анатолію Мисечку — 50! // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 10.)[1] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Анатолій Іванович Мисечко. Біографічна довідка // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 7.)[2] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Хмарський В. Вже півжиття в україністиці: доценту кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Анатолію Мисечку — 50! // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 11.)[3] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Хмарський В. Вже півжиття в україністиці: доценту кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Анатолію Мисечку — 50! // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 13.)[4] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Хмарський В. Вже півжиття в україністиці: доценту кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Анатолію Мисечку — 50! // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 12.)[5] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Музичко О. (20.07.2017). Анатолій Іванович Мисечко (1965 — 2017). Чорноморські новини. Одеська обласна громадсько-політична газета. Процитовано 05.01.2021.
- ↑ Хмарський В. Вже півжиття в україністиці: доценту кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Анатолію Мисечку — 50! // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 14-15.)[6] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Анатолій Іванович Мисечко. Біографічна довідка // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 7-8.)[7] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Пам’яті Анатолія Мисечка. Одеська національна наукова бібліотека. Офіційний вебсайт. 01.02.2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 05.01.2021.
- ↑ а б Анатолій Іванович Мисечко. Біографічна довідка // Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2. — С. 8.)[8] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Анатолій Іванович Мисечко: біобібліогр. покажч. / упоряд. Т. М. Іванова ; наук. ред. : Т. Г. Гончарук, Л. І. Саєнко ; ред. І. С. Шелестович ; Одес. нац. наук. б-ка. — Одеса, 2015. — 170 с. : іл. — (Серія «Краєзнавці Одеси» ; вип. 2)[10] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].
- Вукович Л. В.. Мисечко Анатолій Іванович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 05.01.2021.
- Музичко О. (20.07.2017). Анатолій Іванович Мисечко (1965 — 2017). Чорноморські новини. Одеська обласна громадсько-політична газета. Процитовано 05.01.2021.
- Пам’яті Анатолія Мисечка. Одеська національна наукова бібліотека. Офіційний вебсайт. 01.02.2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 05.01.2021.
- Історик за покликанням Анатолій Мисечко. Медіа-група ГЛАС. 31.01.2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 05.01.2021.