Мисін Олександр Павлович
| Мисін Олександр Павлович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження | 20 червня 1920 м. Шахти, Ростовська область, РФ | ||||
| Смерть | 25 серпня 1989 (69 років) м. Рига, Латвія | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Рід військ | стрілецькі війська | ||||
| Роки служби | 1939–1946 | ||||
| Партія | КПРС  | ||||
| Звання | гвардії підполковник | ||||
| Командування | 1-ю стрілецькою ротою 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) | ||||
| Нагороди |
| ||||
Мисін Олександр Павлович (20.06.1920 — 25.08.1989) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 1-ї стрілецької роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії старший лейтенант[1], пізніше гвардії підполковник.
Народився 20 липня 1920 року в м. Олександрівськ-Грушевський, зараз м. Шахти, Ростовська область в родині робітника. Закінчив педагогічний технікум, працював заступником директора школи.
В Червоній Армії з 1939 року. В 1941 році закінчив Сталинградське військово-політичне училище. На фронті з червня 1941 року[2]. Кілька разів був поранений.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 231-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Маковецький Ф. Є. в наградному листі написав, що вночі з 24 на 25 вересня 1943 року рота під командуванням Мисіна першою в полку форсувала Дніпро, очистила правий берег від противника і створила плацдарм для подальшого форсування Дніпра полком. 28.09.1943 року рота відбила три атаки переважаючих сил противника. Коли притивник підійшов впритул і почав закидувати роту гранатами, командир роти особисто брав участь у відбитті атаки. В бою було знищено 40 ворогів, німці не витримали і відступили[3].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії старшому лейтенанту Мисіну Олександру Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[4].
Війну гвардії майор Мисін О. П. закінчував на посаді заступника командира 210-го гвардійського стрілецького Полоцького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії[ru]. Командир полку гвардії підполковник Філатов в наградному листі написав, що в тяжких умовах боїв в районі населеного пункту Симонії Латиської ССР 25 лютого 1945 року, коли командир батальйону і більшість офіцерського складу вийшли зі строю, а ворог по кілька разів на день кидав маси танків і самоходок на порядки батальйону, Мисін взяв на себе командування батальйоном і своїми вмілими та рішучими діями організував відбиття 6 конртатак противника, не допустивши його до бойових порядків батальйону[2]. Мисін був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня.
З 1946 року гвардії підполковник Мисін О. П. у запасі. Він жив у м. Рига, працював заступником директора готелю «Даугава».
Помер 25 серпня 1989 року. Похований у м. Рига на Гарнізонному кладовищі.
- медаль «Золота Зірка» № 1565 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Медалі
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ а б ЦАМО — Фонд 33. — Оп.687572, д.676, запись 37776188, стр.6 (рос.)
- ↑ ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.32, запись 150021841, стр. 547 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
Мисін Олександр Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ГЕРОИ СОВЕТСКОГО СОЮЗА — УРОЖЕНЦЫ ДОНА [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Город, в котором родился (рос.)
- Шахтинцы — Герои Советского союза (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
