Перейти до вмісту

Митяєва Лідія Мефодіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Митяєва Лідія Мефодіївна
Народження14 квітня 1923(1923-04-14)
Мстислав, Смоленська губернія, РСФРР, СРСР
Смерть16 листопада 1996(1996-11-16) (73 роки)
 Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1941)
Діяльністьхудожниця
ВчительЄлева Костянтин Миколайович, Кричевський Василь Григорович, Хворостецький Іван Федорович, Носко Петро Васильович і Мамолат Євген Самійлович
ПрацівникКиївський експериментальний кераміко-художній завод і Київський завод художнього скла
ЧленСпілка радянських художників України
ДітиМосковка Таміла Олександрівна
Нагороди
Народний художник України заслужений художник УРСР

Лі́дія Мефо́діївна Митя́єва (Пахарєва; нар. 14 квітня 1923, Мстиславль — пом. 16 листопада 1996, Київ) — українська художниця скла; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1974 року, народний художник України з 1992 року. Мати художниці Таміли Московки, бабуся художниці Іванни Московки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 14 квітня 1923 року у місті Мстиславлі (нині Могильовська область, Білорусь). 1941 року закінчила Київську середню художню школу імені Тараса Шевченка, де вчилася зокрема у Костянтина Єлеви, Василя Кричевського, Івана Хворостецького, Євгена Мамолата, Петра Носка.

У 1944—1950 роках працювала художником на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі; у 1951—1956 роках — художником на Київському заводі художнього скла; у 1956—1964 роках — знову на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі; у 1964—1985 роках — провідним художником на Київському заводі художнього скла.

Жила у Києві, в будинку на провулку Філатова, № 3/1, квартира № 49. Померла в Києві 16 листопада 1996 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі декоративного мистецтва (скло, фарфор). Виготовляла прибори для пиття з скла та кришталю, декоративні блюда, вази. Серед робіт:

набори
  • «Вечірній» (1964);
  • «Мереживо» (1970);
  • «Полонина» (1970);
  • «Весільний» (1971);
  • «Карпати» (1971);
  • «Червоний» (1972);
  • «Весна» (1973, гутне скло, кришталь);
  • «Чорний тюльпан» (1991);
  • «Весна» (1992);
  • «Свято» (1993);
  • «Квітучий сад» (1994);
композиції
  • «Світанок» (1970);
  • «Весілля» (1971);
  • «Березень» (1973);
  • «Струмок» (1974);
  • «Полум'я осені» (1974);
  • «Синій птах» (1974);
  • «Салют» (1976);
  • «Надія» (1976);
  • «Корали» (1981);
  • «Листопад» (1982);
  • «Рідне місто» (1982);
  • «Приз» (1983);
  • «Голосіївський ліс» (1985);
  • «Мир» (1986);
  • «Червона калина» (1989);
  • «Кіннота» (1989);
  • «Вишневий сад» (1994);
вази
  • «40 років Радянської влади» (1957);
  • «Тарас Шевченко» (1961);
  • «Рідне місто» (1967);
  • «Ранок» (1970);
  • «Світанок» (1977);
  • «Київ» (1977);
набори ваз
  • «Золота осінь» (1973);
  • «Зима» (1973);
  • «Буковина» (1974);
  • «Хвиля», «Сон» (1980);
  • «Зимова ніч» (1982);
  • «Квітуча ніч» (1985);
інше
  • келихи «Подарункові» (1975);
  • кераммічні композиції «Українські пісні» у санаторії «Світанок» у Черкасах (1990).

Брала участь у республіканських виставках з 1946 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1949 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1981 році; посмертні — у 1998, 2003 роках, Львові у 1981 році.

Окремі вироби майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї історії Києва, Сумському художньому музеї та Канівському історичному музеї.

Література

[ред. | ред. код]