Перейти до вмісту

Михайлина Любомир Павлович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Любомир Павлович Михайлина
Народився17 червня 1953(1953-06-17) (71 рік)
Чернівці
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьархеолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЧернівецький університет
Галузьархеологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЧНУ імені Юрія Федьковича Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньдоктор історичних наук
БатькоМихайлина Павло Васильович
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Любомир Павлович Михайлина (17 червня 1953(19530617), Чернівці) — український археолог, доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з вересня 2012 року). Є головою Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при Президії НАН України, членом кваліфікаційної ради з питань дослідження археологічної спадщини України, заступником редактора наукового збірника «Археологічні студії». Член Спілки археологів України, член ІКОМОС[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1953 року в Чернівцях, батько — відомий український історик Павло Васильович Михайлина[2].

У 1975 році закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю «історія»[1]. У 1975—2003 роках активно брав участь в археологічних експедиціях, найбільші з них — розкопки городища IX—X століть у селі Ревне Кіцманського району, поселення Кодин під Чернівцями, села Рашків Хотинського району. Є автором численних наукових праць з археології[2].

У 1984 році отримав ступінь кандидата історичних наук.

У 2008 році, захистивши дисертацію на тему «Слов'яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами (райковецька культура)», отримав ступінь доктора історичних наук.

Працював старшим науковим співробітником відділу археології ранніх слов'ян, завідувачем Польового комітету Інституту археології НАН України, керівником служби Міністра та директором Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра у Міністерстві праці та соціальної політики України, начальником відділу науки і вищої школи Чернівецької обласної державної адміністрації, доцентом кафедри етнології античної і середньовічної історії Чернівецького державного університету. У 2010—2012 роках обіймав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»[1]. У вересні 2012 року призначений генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» й Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007)[1].


Праці

[ред. | ред. код]

Книжки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Біографія [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
  2. а б Досьє [Архівовано 30 серпня 2013 у Wayback Machine.] на порталі «Молодий Буковинець».