Перейти до вмісту

Михайлов Микола Миколайович (міністр УРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайлов Микола Миколайович
Народився6 травня 1912(1912-05-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Твер, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 серпня 1979(1979-08-31) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений будівельник УРСР

Мико́ла Микола́йович Миха́йлов (6 травня 1912, місто Твер, тепер Російська Федерація — 31 серпня 1979, місто Київ) — український радянський діяч, міністр сільського будівництва УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ (1966—1976).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в травні 1912 року в родині робітника.

Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці учнем слюсаря Тверського вагонобудівного заводу. З 1928 року — слухач вечірнього відділення робітничого факультету.

З 1932 року — у Червоній армії. У 1937 році закінчив Військово-інженерну академію імені В. В. Куйбишева, здобув спеціальність військового інженера-будівельника.

З 1937 року — інженер, головний спеціаліст на спорудженні різних об'єктів у Ленінградській області РРФСР.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках — керівник району оборонних робіт Західного фронту. У 1942—1946 роках — на керівній будівельній роботі у Свердловській області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1949 роках — керівник будівельних робіт по відбудові міст Риги і Феодосії.

У 1949—1955 роках — головний інженер будівельного тресту в місті Києві. У 1955—1957 роках — у відрядженні в Китайській Народній Республіці.

У 1957—1960 роках — начальник відділу капітального будівництва; начальник управління будівництва Київського економічного адміністративного району (Київського раднаргоспу). У 1960 — лютому 1962 року — заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Київського економічного адміністративного району.

У лютому 1962 — січні 1963 року — начальник Головного управління будівництва, будівельної індустрії та проєктно-розвідувальних робіт Української ради народного господарства (Укрраднаргоспу).

У січні 1963—1965 роках — начальник Головного управління по будівництву в Київському економічному районі (Головкиївбуду).

22 листопада 1965 — 19 жовтня 1973 року — міністр сільського будівництва Української РСР.

З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Києві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Газета «Радянська Україна» — березень 1966 р.