Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Дмитрович
ПосадаКнязь Чернігівський

Михайло Дмитрович (не пізніше 1223 — ?) — Великий князь чернігівський, кінця XIII-початку XIV століть[1]. У такій якості згаданий у Любецькому синодику. Його ймовірний батько в синодику записаний як Дмитро, князь чернігівський, убитий татарами і зазвичай ототожнюється з безіменним сином Мстислава Святославича, який загинув разом із батьком у першій битві з монголами на р. Калці (1223).

Дослідники вважають, що родоводи карачевських (а також новосільських та таруських) князів відтворюють не всі покоління і при цьому всі виводяться від Михайла Чернігівського (нар. 1179). Зокрема, Баумгартен припустив, що батьком Мстислава Михайловича Карачевського міг бути інший Михайло[2].

Попередник Михайла на чернігівському престолі Леонтій, княжив на рубежі 1280-90-х років, після чого брянський престол вважається таким, що за підтримки Орди перейшов до смоленських князів. Чернігів залишився за Ольговичами, і Михайло, зважаючи на все, був першим після 1263 року чернігівським, але при цьому не брянським князем. У деяких Житіях зустрічаються відомості, що Олег Романович, з яким часто ототожнюється Леонтій, пішовши в монастир, залишив престол братові Михайлу, при тому, що рідний брат Олега Михайло Романович, як вважається, помер ще на початку 1270-х років[3].

Беспалов Р. А. вважає Михайла Дмитровича чернігівським князем відразу після Михайла Святого (з 1246), вважаючи, що вже всі його дядьки померли[4] (одним з яких був Всеволод Ярополкович).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Горский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: Пути политического развития. М., 1996.
  2. Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle // Orientalia Christiana. — Roma, 1927. — 95 p.
  3. Житие преподобного благоверного князя Олега Брянского
  4. Беспалов Р. А. «Новое потомство» князя Михаила Черниговского по источникам XVI—XVII веков (к постановке проблемы) // Проблемы славяноведения. Сб. научных статей и материалов. — Брянск : РИО БГУ, 2011. — Вип. 13 (1 липня). — С. 63—97.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892. — 327 (+47) с.
  • Войтович Л. В. Ольговичі. Чернігівські і Сіверські князі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (укр.). — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.