Перейти до вмісту

Кришталь Михайло Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михайло Кришталь)
Кришталь Михайло Володимирович
Народився18 травня 1970(1970-05-18) (54 роки)
Гайворон, Кіровоградська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьактор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів
Alma materДніпропетровське театральне училище
ЗакладДонецький національний академічний український музично-драматичний театр і Київський академічний драматичний театр на Подолі
Роки активності1989 — тепер. час
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
IMDbID 6414997

Михайло Володимирович Кришталь (нар. 18 травня 1970, м. Гайворон, Кіровоградська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів. Заслужений артист України (2006)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 18 травня 1970 року у місті Гайворон Кіровоградської області.

1989 року закінчив Дніпропетровське державне театральне училище (майстерня Н. М. Пінської). Того ж року, разом з Андрієм Романієм поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі.

Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Михайла Кришталя отримала Ґран-прі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії»[2].

Разом з Андрієм Романієм написав гімн Донецького національного університету[3].

З 2009 року актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.

2014 році зіграв роль лікаря клініки в першому українському психологічному трилері «Смертельно живий»[4].

Знімається у кіно, дублює фільми на студіях «Le Doyen», «Постмодерн», «Tretyakoff Production», «1+1», «Starlight Production» та інших.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2004 — «П'ять зірок»
  • 2007 — «Всі повинні померти»
  • 2010 — «Брат за брата»
  • 2010 — «Маршрут милосердія»
  • 2010 — «Вчора закінчилась війна»
  • 2010 — «Трава під снігом»
  • 2010 —2013 — «Єфросинья»
  • 2011 — «Биття серця»
  • 2011 — «Картина крейдою»
  • 2011 — «Ластівчине гніздо»
  • 2011 — «Остання справа Казанови»
  • 2011 —2012 — «Повернення Мухтара» (7—8 сезони)
  • 2012 — «Смерть шпигунам. Прихований ворог»
  • 2012 — «Жіночий лікар»
  • 2012 — «Порох і дріб»
  • 2012 — «Генеральна невістка»
  • 2012 — «Свати-6»
  • 2013 — «Подвійне життя»
  • 2013 — «Нюхач»
  • 2013 — «Я думав, ти будеш завжди»
  • 2014 — «Мажор»
  • 2014 — «Лягавий-2»
  • 2014 — «Дворняжка Ляля»
  • 2014 — «Братські узи»
  • 2014 — «Особиста справа»
  • 2014 — «Світло і тінь маяка»
  • 2014 — «Смертельно живий»
  • 2014 — «Швидка допомога»
  • 2015 — «Безсмертник»
  • 2015 — «Три дороги»
  • 2015 — «За законом воєнного часу»
  • 2015 —2016 — «Слуга народу» (телесеріал) — Ярослав Худоб'як, речник Верховної Ради
  • 2015 —2016 — «Відділ 44»
  • 2015 —2018 — «Пес»
  • 2016 — «Я з тобою»
  • 2016 — «Громадянин Ніхто» — Петро Іванович Сєдов, військовий у відставці
  • 2016 — «Ласкаво просимо на Канари»
  • 2016 — «Листи з минулого»
  • 2016 — «Поганий хороший коп»
  • 2016 — «Пробач»
  • 2016 — «Хазяйка»
  • 2016 — «Черговий лікар» (телесеріал)
  • 2017 — «Біле-чорне»
  • 2017 — «Добрі наміри»
  • 2017 — «Невиправні»
  • 2017 — «Вікно життя-2»
  • 2017 — «Щастя за угодою»
  • 2017 — «Веселка в небі»
  • 2017 — «Ментівські війни. Київ»
  • 2017 — «Ментівські війни. Одеса»
  • 2018 — «Ментівські війни. Харків»
  • 2018 — «Жити заради кохання»
  • 2018 — «Рідна кров»
  • 2018 — «Хто ти?»
  • 2018 — «Сьомий гість»
  • 2019 — «Вільні гроші»
  • 2019 — «Таємниці»
  • 2019 — «Кріпосна»
  • 2019 — «Годинник із зозулею»
  • 2019 — «Маркус»
  • 2019 — «Схованки»
  • 2019 — «СидОренки-СидорЕнки» (телесеріал) — Богдан, батько
  • 2019 — «Виходьте без дзвінка-2»
  • 2019 — «Перші ластівки» — Ігор, вітчим Влада
  • 2019 — «Інше життя Анни»
  • 2019 — «Заборонений» — прокурор на суді
  • 2020 — «Звонар-2»
  • 2020 — «Відплата»
  • 2020 — «Виклик (телесеріал)»
  • 2020 — «На твоєму боці-2»
  • 2020 — «Коп з минулого»
  • 2020 — «Сукня з Маргариток»
  • 2020 — «Переклад не потрібен»
  • 2020 — «Перші ластівки. Zалежні»
  • 2020 — «Бідна Саша»
  • 2020 — «Мавки»
  • 2021 — «Мама»
  • 2021 — «Хазяїн»
  • 2021 — «Незакрита мішень»
  • 2021 —2022 — «Опер за викликом»
  • 2022 — «Переслідуючи вогонь»
  • 2023 — «Ботоферма» — Вовк, політик
  • 2023 — «Тільки живи»
  • 2023 — «Рубан»
  • 2023 — Впізнай мене
  • 2024 — «Примарна спадщина»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №694/2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  2. Сдам в аренду тенора. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  3. «Театр — это возможность поделиться своей болью». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  4. Михайло Кришталь: «У ролі лікаря клініки у фільмі „Смертельно живий“ професійні навички не важливі». Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 28 червня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]