Перейти до вмісту

Михайлівка (Миргородський район)

Координати: 49°54′32″ пн. ш. 33°44′57″ сх. д. / 49.90889° пн. ш. 33.74917° сх. д. / 49.90889; 33.74917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Михайлівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Тер. громада Гоголівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53060110070077654 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 625 (2001 рік)
Територія 1,324 км²
Густота населення 472.05 осіб/км²
Поштовий індекс 38312
Телефонний код +380 5345
Географічні дані
Географічні координати 49°54′32″ пн. ш. 33°44′57″ сх. д. / 49.90889° пн. ш. 33.74917° сх. д. / 49.90889; 33.74917
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Гоголеве
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 38312, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Михайлівка
Карта
Михайлівка. Карта розташування: Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка. Карта розташування: Полтавська область
Михайлівка
Михайлівка
Мапа
Мапа

Миха́йлівка — село Гоголівської селищної громади Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 625 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Михайлівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Михайлівка знаходиться на березі річки Вовнянка, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'янське, нижче за течією примикає село Дакалівка. На річці є кілька загат. Поруч проходить залізниця.

Віддаль до селища Велика Багачка — 22 км. Найближча залізнична станція Гоголеве — за 7 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Михайлівка виникло не раніше кінця XVIII ст. (на карті Г. Л. де Боплана, а також в "Описах Київського намісництва 70-80 років XVIII ст." не згадується).

Первісна назва села — Лікарське, очевидно, пов'язана з іменем відомого лікаря Миргородського повіту Михайла Яковича Трохимовського (1739-1813), який мав у селі земельні володіння.

За переписом 1859 року у власницькому селі Михайлівці Миргородського повіту було 7 дворів, 135 жителів.

Наприкінці XIX ст. землі Михайлівки були куплені великосорочинським поміщиком О. Малинкою, який побудував тут економію та винокурний завод.

За переписом 1900 року в селі разом з іншими поселеннями (хутір Сидоренків) була Михайлівська селянська громада, що об'єднувала 32 двори, 232 жителя. У 1910 році — 52 двори, 285 жителів.

У січні 1918 року розпочалась радянська окупація.

У 1920 році на базі колишньої поміщицької економії було засновано радгосп, що спеціалізувався на вирощуванні цукрових буряків та зернових культур.

До 1923 року Михайлівка входила до складу Устивицької волості Миргородського повіту, у 1923-1925 роках — до Устивицького району, з 1925 року — до Великобагачанського району.

У 1926 році в Михайлівці налічувалось 82 господарства, 451 житель.

У 1929-1930 роках Михайлівський радгосп було перепрофільовано в племрадгосп з вирощування свиней. З 1939 року радгосп як зразкове господарство брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. У 1938-1940 роках неодноразово нагороджувався Перехідним Червоним прапором ВЦРПС та наркомату радгоспів.

У 1932 році в Михайлівці було відкрито початкову школу, незабаром перетворену в неповну середню.

У 19321933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 25 мешканців (встановлено загиблих), у тому числі встановлено імена 23 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Вільхова О. Х. (1918 р. н.), Кудря М. В. (1925 р. н.).[1]

У період німецько-фашистської окупації Михайлівки (15 вересня 194119 вересня 1943) гітлерівці спалили чимало громадських будівель.

У 1958 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли (47 чол.) під час Німецько-радянської війни, та радянським воїнам, що загинули при визволенні села 1943 року.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 14 серпня 1984 року у Великобагачанському районі було перенесено центр Мар’янської сільради у с. Михайлівку того ж району, сільраду було перейменовано на Михайлівську.

У 1990 році населення села становило 797 осіб.

У 1991 році в селі були радгосп "Перемога" (господарство з розведення племінних свиней), відділення зв'язку, АТС, радіовузол, неповна середня школа, дитсадок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (9 тис. одиниць літератури). Діяв водогін.

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530021, розташована у приміщенні школи.

Результати

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Михайлівська загальноосвітня школа І ступеня (станом на 2023 не функціонує)
  • Будинок культури на 400 місць
  • Бібліотека

Пам'ятки історії

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволенні села 1943 року
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли під час Німецько-радянської війни

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 30
  2. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]