Бірки (Білоцерківська сільська громада)
село Бірки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Великобагачанський район |
Тер. громада | Білоцерківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA53060010050076855 |
Основні дані | |
Засноване | до 1648 р. |
Населення | 508 (2001 рік) |
Територія | 1,021 км² |
Густота населення | 497.55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38342 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′19″ пн. ш. 33°48′42″ сх. д.H G O |
Водойми | р. Псел, Глиниця |
Відстань до районного центру |
26 км |
Найближча залізнична станція | Сагайдак |
Відстань до залізничної станції |
23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38340, Полтавська область, Великобагачанський район, с. Білоцерківка |
Карта | |
Мапа | |
|
Бі́рки — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 508 осіб. Входить до Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
Село Бірки знаходиться на лівому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Білоцерківка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Стінки. Поруч з селом протікає річка Гнилиця.
Віддаль до селища Велика Багачка — 26 км. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 23 км.
Відоме ще за козаччини, було сотенним містечком Борківської сотні Полтавського та пізніше Кременчуцького полку.
Зі скасуванням своєї сотні увійшли до Білоцерківської сотні Миргородського полку.
У 1729 році налічувалось 34 двори.
З 1781 року село вже у складі Говтвянського повіту Київського намісництва, мало 152 хати.
Поступово жителі села потрапили у залежність від поміщиків Базилевських.
У 1877 році в селі було збудовано дерев'яну Троїцьку церкву.
У 1885 році колишнє державне і власницьке село при затоці річки Псел мало 128 дворів і 650 жителів, православну церкву, 2 постоялих двори, щороку проводився ярмарок, діяли 4 вітряних млини, олійниця.
У 1900 році в Бірках Білоцерківської волості Хорольського повіту налічувалось 147 дворів, 830 жителів, дерев'яна Троїцька церква, земська та церковнопарафіяльна школи.
У 1910 році в Бірках було 148 дворів, 767 жителів.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
У 1927 році в Бірках був заснований комсомольський осередок, який очолив О. І. Кикоть, що потім був обраний першим головою колгоспу.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 69 мешканців, у тому числі встановлено імена 9 загиблих.[1]
У період Німецько-радянської війни у боях з ворогом загинуло 164 жителя Бірків.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни.
У 1967 році в селі було встановлено пам'ятник Г. К. Орджонікідзе.
З 4 лютого 1988 року Бірки були центром Бірківської сільської ради Великобагачанського району, до якої ще входили села Баланди, Вишняківка (Чугуї), Стінки.
У 1990 році населення села становило 575 осіб.
У 1991 році в Бірках був радгосп «Бірківський» (птахівничого напряму з розвинутим рослинництвом та м'ясо-молочним тваринництвом), відділення зв'язку, їдальня, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 300 місць, бібліотека (9,9 тис. одиниць літератури).
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 541 особа, з яких 230 чоловіків та 311 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 504 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,83 % |
російська | 1,77 % |
молдовська | 0,39 % |
- Комунальне підприємство «Бірківське»
- Бірківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад»
- Будинок культури на 300 місць
- Бібліотека
- Недалеко від села розташований географічний центр Полтавської області[5]
- Ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни
- Братська могила радянських воїнів і партизанів, які полягли 1943 року
- Пам'ятник Г. К. Орджонікідзе
- Меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу С. І. Срібного
В селі народилися:
- Назаренко Іван Дмитрович (1908—1985) — український історик, філософ, громадсько-політичний та державний діяч
- Срібний Сидір Іванович (1916—1944) — Герой Радянського Союзу
-
Назаренко Іван Дмитрович
-
Срібний Сидір Іванович
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 23
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ В. Іщенко. Павло Остапенко визначив географічний центр області // Газета по-українськи. — № 605 (08.05.2008) [1]
- Бірки // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина: Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 66
- Погода в селі Бірки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Картка на сайті ВР[недоступне посилання з березня 2019]