Перейти до вмісту

Михайлівка (Підкарпатське воєводство)

Координати: 49°57′01″ пн. ш. 22°52′42″ сх. д. / 49.95027778° пн. ш. 22.87833333° сх. д. / 49.95027778; 22.87833333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Михайлівка
пол. Michałówka

Координати 49°57′01″ пн. ш. 22°52′42″ сх. д. / 49.95027778° пн. ш. 22.87833333° сх. д. / 49.95027778; 22.87833333

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Радимно
Населення 303 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-550
Автомобільний код RJA
SIMC 0609698
GeoNames 764945
OSM 1746385 ·R (Ґміна Радимно)
Михайлівка. Карта розташування: Польща
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка (Польща)
Михайлівка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Михайлівка (пол. Michałówka) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства, лежить на правому березі Сяну. Населення — 303 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1340-1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства. У XVIII столітті село належало перемиському каштеляну Юзефу Дрогойовському, який у 1763 році тут звів костел і заснував римо-католицьку парафію, внаслідок чого йшла постійна латинізація і полонізація українців.

У 1772-1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1881 році село нараховувало 364 жителів (у тому числі 49 у фільварку), з них 279 римо-католиків, 59 греко-католиків і 41 юдей, місцева греко-католицька громада належала до парафії Лази Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, ґміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 420 жителів було 30 українців, 380 поляків і 10 євреїв[2].

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією і знову мобілізували чоловіків. У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 152 37 101 14
Жінки 151 31 87 33
Разом 303 68 188 47

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]