Михаїл (Аніщенко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михаїл
Єпископ Михайло Аніщенко.jpg
Єпископ Команський Михаїл (Аніщенко)
Титулярний єпископ Команський
з 8 листопада 2020
Обрання: 6 жовтня 2020
Церква: Константинопольський патріархат
Попередник: Гавриїл (де Вільдер)[en]
Екзарх Вселенського патріарха у Києві
з 2 лютого 2019
Обрання: 11 січня 2019
Попередник: Даниїл (Зелінський)
Іларіон (Рудник)
 
Альма-матер: Волинська духовна семінарія УПЦ (МП)
Афінський національний університет імені Каподістрії
Женевський університет
Institut d’études supérieures en théologie orthodoxe du Centre Orthodoxe du Patriarcat Œcuménique
Університет Фрібура
Діяльність: священнослужитель
Ім'я при народженні: Михайло Олексійович Аніщенко
Народження: 18 вересня 1976(1976-09-18) (48 років)
Хабаровськ, РРФСР, СРСР[1]
Священство: березень 1997
Єп. хіротонія: 8 листопада 2020
Хто висвятив у єпископа Варфоломій (Арходоніс), Феоліпт (Фенерліс), Хризостом (Калаїдзіс)[pl], Олександр (Драбинко) (ПЦУ), Матфей (Шевчук) (ПЦУ)

CMNS: Михаїл у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аніщенко.

Михаїл (в миру Аніщенко Михайло Олексійович; нар. 18 вересня 1976(1976-09-18), Хабаровськ) — ієрарх Константинопольского Патріархату, екзарх Вселенського патріарха в Україні, титулярний єпископ Команський.

Голова Ставропігії Вселенського патріарха в Україні — постійного представництва Константинопольської православної церкви в українській столиці, в Андріївському храмі (з 11 січня 2019).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Михайло Аніщенко народився 18 вересня 1976 у Хабаровську в родині військовослужбовця, але з дитинства жив у Луцьку.[2]

1994—1998 — навчався у Волинській духовній семінарії УПЦ (МП), яку закінчив, отримав висвяту від тоді ще архієпископа Ніфонта. Спочатку мав намір до чернечого послуху у Почаївській Лаврі, але митр. Ніфонт вмовив його залишитися на Волині, щоб там прислужитися до розбудови церковного життя, відродження чернецтва. Однак у Чарторийський чоловічий монастир, створений у 1996 р., настоятелем призначили іншого священника, а отця Михайла залишили служити у Луцьку.

Служив у Луцьку та був кліриком кафедрального собору Всіх Святих землі Волинської Волинської єпархії УПЦ (МП)[3].

Був також викладачем Волинської духовної семінарії УПЦ (МП) у Луцьку, дописувачем єпархіальної газети «Дзвони Волині». Активно займався місіонерською діяльністю, брав участь у організаціях вечорів церковної пісні та церковної музики, різноманітних благодійних акціях.

Спочатку, коли секретарем Волинської єпархії УПЦ (МП) до 2002 року працював протоієрей Олександр Колб, отець Михаїл був на хорошому рахунку в єпархії[4].

Потім десять років навчався у Греції, а пізніше здійснював служіння настоятелем храму преподобного Аліпія Стовпника Константинопольського патріархату в Анталії (Туреччина), яка належить до Пісідійської митрополії[5].

Також розглядався як кандидат на виборах на пост глави Архиєпископії православних російських церков у Західній Європі.

Екзарх Вселенського патріархату у Києві

[ред. | ред. код]

На засіданні Священного Синоду Константинопольського патріархату (з 9 по 11 січня 2019) призначений Головою київської Ставропігії — тобто Андріївської церкви, яка є постійним представництвом Константинопольської церкви в українській столиці[6][7].

2 лютого 2019 в Андріївській церкві відбулася хіротесія архімандрита Михаїла в екзарха Вселенського патріархату у Києві, яку очолив митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) у співслужінні грецьких ієрархів.

3 лютого 2019 взяв участь в інтронізації блаженнішого митрополита Епіфанія.

6 жовтня 2020, Священним Синодом Вселенського Патріархату за пропозицією Вселенського Патріарха Варфоломія, архімандрита Михаїла було обрано титулярним єпископом Команським.[8] Останнім, хто титулувався єпископом Команським був владика Гавриїл (де Вільдер), який очолював єпархію в Парижі (Архієпископія православних російських церков у Західній Європі).

8 листопада 2020 його було висвячено у сан єпископа Команського. Хіротонію очолив константинопольський патріарх Варфоломій, йому співслужили ієрархи Вселенського трону: митрополит Іконійський Феоліпт (Фенерліс), митрополит Мир Лікійських Хризостом (Калаїдзіс)[pl], а також ієрархи Православної Церкви України: митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) та єпископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей (Шевчук).[9]

У січні 2023 року єпископ Команський очолив видання богослужбового Євангелія у форматі Апракос (лекціонарій) українською. Перше видання цього напрестольного Євангелія було здійснено за фінансової підтримки УПЦ США та розповсюджувалося безкоштовно. На сайті Ставропігії було розміщено для вільного завантаження електронну версію Євангелія[10][11][12][13].

Того ж року, завдяки інціативі єпископа Михаїла і фінансовій підтримці української діаспори з США, особливо митрополита Антонія (Щерби), предстоятеля УПЦ США та архиєпископа Даниїла (Зелінського), у Ставропігії Вселенського Патріарха в Україні було організовано пункт незламності, який був забезпечений електрогенератором, духовною літературою, місцем для перебування під час повітряних тривог. Там люди могли зігрітись, побесідувати із священнослужителем, зарядити пристрої[14].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • 2021 рік, липень. Богослужіння в нижньому храмі Андріївської Церкви.
    2021 рік, липень. Богослужіння в нижньому храмі Андріївської Церкви.
  • Хіротесія архімандрита Михаїла на екзарха Вселенського патріархату у Києві (2 лютого 2019)
    Хіротесія архімандрита Михаїла на екзарха Вселенського патріархату у Києві (2 лютого 2019)
  • єпископ Михаїл на богослужінні у 2021 році (1 серпня)
    єпископ Михаїл на богослужінні у 2021 році (1 серпня)
  • єпископ Михаїл на богослужінні у 2021 році (1 серпня)
    єпископ Михаїл на богослужінні у 2021 році (1 серпня)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.stavropigiainua.org/%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%96%d1%97/
  2. ↑ Голова – Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 1 серпня 2021.
  3. ↑ Священик з Луцька став главою Вселенського патріархату в Києві. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  4. ↑ Голова – Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні – Андріївська церква (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
  5. ↑ Представництво Константинополя в Києві очолив архімандрит Михаїл (Аніщенко). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 13 січня 2019.
  6. ↑ Ανακοινωθέν του Οικουμενικού Πατριαρχείου για Σταυροπήγιο στο Κίεβο. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  7. ↑ Константинополь призначив свого представника в Києві: названо ім'я. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  8. ↑ Екзарха Вселенського Патріарха в Україні буде висвячено на єпископа Команського[недоступне посилання]. Релігійна правда. 07.10.2020
  9. ↑ Χειροτονία του Επισκόπου Κομάνων Μιχαήλ (ΦΩΤΟ). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  10. ↑ https://drive.google.com/drive/folders/1tiSzPTEyS680V0d09EDhYrd6whQYIkFW
  11. ↑ https://www.facebook.com/vechirkanova (30 січня 2023). Перше богослужбове Євангеліє-апракос українською мовою презентували у Києві. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 19 липня 2023.
  12. ↑ У Києві презентували перший україномовний переклад Євангеліє-апракосу. tvoemisto.tv. Процитовано 19 липня 2023.
  13. ↑ У Києві презентували перший україномовний переклад Євангіліє-апракосу. www.ukrinform.ua (укр.). 27 січня 2023. Процитовано 19 липня 2023.
  14. ↑ adm (22 лютого 2023). В столиці в Андріївській церкві запрацював «Пункт незламності». Духовний Фронт України (укр.). Процитовано 19 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михаїл_(Аніщенко)&oldid=43398957