Мови Австрії
Мови Австрії | |
---|---|
Офіційна мова | Австрійська німецька |
Основні мови | Алеманський австро-баварський |
Регіональні мови | Хорватська(Бургенланд), чеська, угорська, польська, румунська, італійська, сербська, словацька, словенська та їдиш (історично) |
Мови меншин | Боснійська, сербська, турецька |
Іноземні мови | німецька англійська (73%) французька (11%) італійська (9%) |
Жестові мови | Австрійська жестова мова |
Розкладка клавіатури | |
Джерела | ebs_386_en.pdf (europa.eu) |
Мови Австрії становлять німецьку, офіційна мова та лінгва франка; австро-баварський, основний діалект за межами Форарльбергу; алеманський, основний діалект у Форарльберзі; і кілька мов меншин.
Німецька мова є державною офіційною мовою і є лінгва франка і фактично першою мовою: більшість австрійців, крім (переважно сільських) літніх людей, можуть розмовляти нею. Це мова, яка використовується в засобах масової інформації, у школах та офіційних оголошеннях. Різноманітність використовуваної німецької мови, австрійська німецька, частково зазнає впливу австро-баварської.
У Форарльберзі говорять алеманським діалектом. Форарльберг використовує верхньоалеманський діалект, ту саму діалектну групу, якою розмовляють у Північній Швейцарії (за межами Базеля) та частинах південного Ельзасу, Франція. Більшості німців та австрійців за межами Форарльбергу його дуже важко зрозуміти, оскільки він більше схожий на швейцарську німецьку, з багатьма граматичними та вимовними відмінностями.
Основною рідною мовою Австрії за межами Форарльбергу є австро-баварський діалект, яким розмовляють у багатьох регіонально різних діалектах. Північно-східні частини Австрії (зі столицею Відень) говорять на Центральному Австро-Баварському діалекті, а в південних частинах — на Південному Австро-Баварському діалекті. Австро-Баварський діалект суттєво відрізняється від стандартної німецької мови, що дуже ускладнює для німецькомовних у різних регіонах розуміння корінного населення. Австро-баварський діалект не має офіційної орфографії, але є літературні спроби (Dialektliteratur[de]), особливо у віршах, відобразити звучання вимови в правописі. Інші слова можна почути лише під час відвідування окремих регіонів Австрії та Баварії, які рідко вживаються у стандартній німецькій мові, зокрема «Griaß God» (буквально: «greet god» = may god greet you) та «Servus/Servas» (до ваших послуг) як вітальні фрази або позначаються як суворо діалектні, наприклад «Pfiat di / Pfiat eich (euch)» (буквально: «watch over you [God]» = may God watch over you) зі значенням «до побачення».
В Австрії говорять кількома мовами меншин, деякі з них мають офіційний статус.
Турецька мова є найбільшою мовою меншини у ситуації, що віддзеркалює ситуацію в Німеччині, якою розмовляють 2,3 % населення.
Сербська мова є другою за чисельністю мовою меншини, її використовують 2,2 % населення.[1]
Хорватська мова Бургенланду є офіційною в Бургенланді, розмовляє 2,5 % австрійців, а бургенландські хорвати визнані меншиною і мають особливі права, згідно з Декларацією про незалежність Австрії (Staatsvertrag) 1955 року.
Хоча нині угорською мовою мало розмовляють, угорська традиційно займає важливе місце в Австрії через історичні зв'язки між двома країнами. Наразі угорською мовою розмовляє близько 1000 людей у Бургенланді.
Словенська мова є офіційною мовою в Каринтії. Станом на 2001 р. словенською мовою говорять 12 686 австрійців, і повідомляється, що словенською розмовляють 0,3 % австрійців. Словенці Каринтії визнані меншиною і мають особливі права та позитивними діями за Декларацією про незалежність Австрії (Staatsvertrag) 1955 року.
Австрія ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин 28 червня 2001 року для таких мов, стосовно окремих земель:
- хорватська Бургенланду
- словенська (у Каринтії та Штирії)
- угорська (у Бургенланді та Відні)
- чеська (у Відні)
- словацька (у Відні)
- ромська (у Бургенланді)
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 23 січня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Statistik.at[недоступне посилання з 01.01.2017]