Мови Гватемали
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Офіційною мовою Гватемали є іспанська. Як першою чи другою мовою нею володіють 93 % населення. Крім іспанської, в Гватемалі розповсюджена 21 маянська мови, а також 2 індіанські мови, які не відносяться до маянської сім'ї — шинканські мови (ізоляти) і гарифуна (аравакська сім'я). Відповідно до Закону про мови 2003 року, мови мая, шинка і гарифуна визнаються національними мовами[1].
мова | сім'я | група | кількість носіїв | відсоток | примітка | джерело |
---|---|---|---|---|---|---|
Іспанська | Індоєвропейські | Романські | 9 481 907 | Хоча іспанська — офіційна мова країни, для значної частини населення вона не є рідною або використовується лише як друга мова. В Гватемалі розповсюджені 24 індіанські мови. | ||
Кіче | Маянські | Кіче | 1 000 000 | 11,31 | Розповсюджена в 6 департаментах: в 5 муніципалітетах департамента Солола, в департаментах Тотонікапан, Кесальтенанго, Кіче, Сучитепекес і Реталулеу. | [2]. |
Кекчі | Маянські | Кіче | 555 461 | 7,58 | Розповсюджена в департаментах Альта-Верапас, Петен, Ісабаль і Кіче. | [3]. |
Какчикель | Маянські | Кіче | 500 000 | 7,41 | Розповсюджена в 6 департаментах: Гватемала, Чимальтенанго, Ескуїнтла, Сучитепекес, Баха-Верапас і Солола. | [3]. |
Мамська | Маянські | Мамейські | 480 000 | 5,49 | Розповсюджена в 3 департаментах: Кесальтенанго, Сан-Маркос і Уеуетенанго. | [3]. |
Покомчі | Маянські | Кіче | 92 000 | 1,02 | Розповсюджена в департаментах Баха-Верапас і Альта-Верапас. | [3]. |
Цутухільська | Маянські | Кіче | 88 300 | 0,7 | Розповсюджена в департаментах Солола і Сучитепекес. | [3] |
Ачі | Маянські | Кіче | 85 552 | 0,94 | Розповсюджена в 5 муніципалітетах департамента Баха-Верапас. | [3]. |
Канхобальска | Маянські | Канчобальсько-чуські | 77 700 | 1,42 | Розповсюджена в 4 муніципалітетах департамента Уеуетенанго. | [3]. |
Ішильська | Маянські | Мамейські | 70 000 | 0,85 | Розповсюджена в 3 муніципалітетах департамента Кіче, також відомих, як ішильський трикутник: Санта-Марія-Небах, Сан-Гаспар-Чахуль, і Сан-Хуан-Котсал. | [3]. |
Акатецька | Маянські | Канчобальсько-чуські | 48 500 | 0,35 | Розповсюджена в 2 муніципалітетах департамента Уеуетенанго: Сан-Мігель-Акатан і Сан-Рафаель-Ла-Індепенденсія. | [3]. |
Хакальтецька | Маянські | Канчобальсько-чуські | 40 000 | 0,42 | Розповсюджена в департаменті Уеуетенанго. | [3]. |
Чуська | Маянські | Канчобальсько-чуські | 40 000 | 0,57 | Розповсюджена в 3 муніципалітетах департамента Уеуетенанго. | [3]. |
Покомамська | Маянські | Кіче | 30 000 | 0,37 | Розповсюджена в департаментах Халапа і Ескуїнтла . | [3]. |
Чорті | Маянські | Чольські | 30 000 | 0,42 | Розповсюджена в 2 муніципалітетах департамента Чикімула, а також в частині муніципалітету Ла-Уніон департамента Сакапа. | [3]. |
Авакатецька | Маянські | Мамейська | 18 000 | 0,10 | Розповсюджена в основному в муніципалітеті Агуакатан департамента Уеуетенанго. | [3]. |
Сакапультецька | Маянські | Кіче | 9763 | 0,09 | Розповсюджена в муніципалітеті Сакапулас департамента Кіче. | [3]. |
Сипакапенсе | Маянські | Кіче | 8000 | Розповсюджена тільки в муніципалітеті Сіпакапе департамента Сан-Маркос. | ||
Гарифуна | Аравакські | Прикарибська | 5860 | 0,04 | Не відноситься до маянських мов. Була привнесена на дану територію рабами, привезеними сюди іспанськими колоністами з інших районів. Розповсюджена в департаменті Ісабаль. | [3]. |
Успантецька | Маянські | Кіче | 3000 | 0,07 | Розповсюджена в муніципалітетах Успантлан і Чикаман департамента Кіче. | [3]. |
Тектитецька | Маянські | Мамейські | 2265 | 0,02 | Розповсюджена в муніципалітеті Тектитан департамента Уеуетенанго | [3]. |
Мопанська | Маянські | Юкатанські | 2000 | 0,03 | Розповсюджена в департаменте Петен | [3]. |
Шинканські мови | Ізольовані | — | 16 | <0,01 | Не відносяться до маянських мов і мають невідоме походження. Розповсюджена в департаментах Санта-Роса і Хутьяпа. Знаходиться під загрозою зникнення[3]. | |
Іца | Маянські | Юкатанські | 12 | <0,01 | Розповсюджена в 6 муніципалітетах департамента Петен |
- ↑ Ley de Idiomas Nacionales, Decreto Número 19-2003 (PDF) (ісп.). El Congreso de la República de Guatemala. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 10 червня 2007.
- ↑ Datos de los Censos XI de población y VI de Habitación, 2002. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Datos de los Censos arriba mencionados