Перейти до вмісту

Мови Нідерландів

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мови
Офіційна мованідерландська[1]
Регіональні мовиФризька (2.50%),[2] Англійська (БEС),[3] Пап'яменто (Бонайре);[3][4]
Нижньонімецький діалект (10.9%)[5] Лімбурзька (4.50%)
Мови меншинЇдиш, Циганська[6]
Мови іммігрантівДив. далі: Імміграція в Нідерланди
Іноземні мовиАнглійська (90%-93%) (без островів БЕС)
Німецька (71%), Французька (29%), Португальська (5%)[7]
Жестові мовиГолландська мова жестів
Розкладка клавіатури
Міжнародна QWERTY
Знання іноземних мов у Нідерландах, у відсотках населення старше 15 років, 2006 р. Дані взяті з опитування ЄС.[8]
Знання німецької мови в Нідерландах 2005 р. За даними Eurobarometer: 70 % респондентів зазначили, що знають німецьку мову достатньо добре, щоб вести розмову. Із цих 12 % (відсотки, а не процентні пункти) повідомили про дуже добре знання мови, тоді як 22 % мали хороші знання та 43 % базові навички німецької мови.

Переважною мовою Нідерландів є нідерландська, якою говорять і пишуть майже всі жителі Нідерландів. Нідерландською мовою також розмовляють і є офіційною на Арубі, Бонайре, Бельгії, Кюрасао, Сабі, Сінт-Естатіусі, Сінт-Мартені та Суринамі. Це західногерманська, нижньофранкська мова, яка виникла в ранньому середньовіччі (прибл. 470 р.) і була стандартизована в 16 столітті.

Однак і нижньосаксонська, і лімбурзька мови поширилися через голландсько-німецький кордон і належать до спільного голландсько-німецького діалектного континууму.

У Нідерландах також є окрема голландська мова жестів, яка називається Nederlandse Gebarentaal (NGT). Нею послуговуються 17,5 тис. користувачів, у 2021 році отримала статус визнаної мови.[11]

Від 90 %[8] до 93 %[12] населення розмовляють англійською, 71 % — німецькою, 29 % — французькою та 5 % — іспанською.

Мови меншин, регіональні мови та діалекти в Бенілюксі

[ред. | ред. код]

Різновиди в Нідерландах можна згрупувати в основну нижньофранкську групу, одну навколо Алмере та інші.[13] Лімбург розділений на невелику територію навколо Верта, велику територію до Венло та територію на північ від нього.[13] Існує ще одна велика група: нижньосаксонська мова, розділена на три області.[13] Урк окремо.[13] Фрисландія є місцем для багатьох отриманих груп.[13] Їх можна розділити на фризьку, архаїчну фризьку (Гінделопен, Схірмонніког та острів Терсхеллінг), фризьо-франконські різновиди (фризькі міста, Мідсланд, острови Амеланд та Хет Більдт) та фризо-саксонськіСтеллінгверфі і також Вестервартіері).[13] Можливе кластерування включає такі можливі категорії, які досі не згадувалися: Зеландія та Центральний Гелдерланд.[13] Мідсланд, острів Амеланд і Гет Більдт можна згрупувати разом.[13] Леуварден і, можливо, Снек можна згрупувати разом. Доккум, Ставорен, Коллюм і, можливо, Геренвен можуть мати окремі типи.[13]

Західнофризька

[ред. | ред. код]

Західнофризька мова є офіційною мовою в нідерландській провінції Фрисландія (Fryslân по-західнофризьки). Уряд провінції Фризія є двомовним. Із 1996 року західнофризьку мову було визнано офіційною мовою меншин у Нідерландах відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, хоча уряд Нідерландів визнав її другою державною мовою (tweede rijkstaal) із офіційним статусом у Фрисландії, з 1950-х років.

Взаємна зрозумілість голландської та фризької мов при читанні обмежена. Тест Клоуз у 2005 році показав, що носії нідерландської мови розуміють 31,9 % газет західнофризькою мовою, 66,4 % газет на африкаанс і 97,1 % газет голландською мовою.[14]

Нижньосаксонська

[ред. | ред. код]

Нижня Франконія

[ред. | ред. код]

Центрально-франконський

[ред. | ред. код]

Рипуарський діалект не визнаний регіональною мовою Нідерландів.

Планові мови

[ред. | ред. код]

Центральний офіс Усесвітнього есперантського об'єднання розташований у Роттердамі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. rijksoverheid.nl nl#:~:text=Nederlands%20is%20de%20officiële%20taal,voor%20mensen%20die%20gebarentaal%20gebruiken. https://www.rijksoverheid.nl/onderwerpen/erkende-talen/erkende-talen-in nl#:~:text=Nederlands%20is%20de%20officiële%20taal,voor%20mensen%20die%20gebarentaal%20gebruiken. Процитовано 19 вересня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Regeling - Instellingsbesluit Consultatief Orgaan Fries 2010 - BWBR0027230. wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  3. а б wetten.nl - Regeling - Invoeringswet openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba - BWBR0028063. Wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  4. Regeling - Wet openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba - BWBR0028142. Wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  5. Taal in Nederland .:. Nedersaksisch. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  6. Minority languages in the Netherlands: Do you speak Lower Saxon?.
  7. EUROPEANS AND THEIR LANGUAGES (PDF). 6 січня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
  8. а б EUROPEANS AND THEIR LANGUAGES (PDF). Ec.europa.eu. Процитовано 23 серпня 2017.
  9. Taal in Nederland .:. Fries. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  10. Taal in Nederland .:. Limburgs. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
  11. Rapport «Meer dan een gebaar» en "actualisatie 1997—2001
  12. "English in the Netherlands: Functions, forms and attitudes" p. 316 and onwards (PDF). Alisonedwardsdotcom.files.wordpress.com. Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
  13. а б в г д е ж и к https://www.researchgate.net/publication/240956524_To_What_Extent_are_Surnames_Words_Comparing_Geographic_Patterns_of_Surname_and_Dialect_Variation_in_the_Netherlands
  14. Bezooijen, Renée van; Gooskens, Charlotte (2005). How easy is it for speakers of Dutch to understand Frisian and Afrikaans, and why? (PDF). Linguistics in the Netherlands. 22: 18, 21, 22.
  15. Gemeente Kerkrade - Kirchröadsj Plat. www.kerkrade.nl. Архів оригіналу за 21 February 2015. Процитовано 23 серпня 2017.
  16. Cittaslow Vaals: verrassend, veelzijdig, veelkleurig. Процитовано 9 вересня 2015.

Позначення

[ред. | ред. код]