Перейти до вмісту

Мови повноетнічні частковотериторіальні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Повноетнічні частковотериторіальні мови — це мови, у яких усі їх представники користуються рідною мовою, але через відсутність державності не можуть поширити її на всю територію свого проживання, тобто стимулювати до її засвоєння національні меншини. Повноетнічними частковотериторіальними були латвійська, литовська й естонська мови за часів існування СРСР. Здобувши незалежність, країни Балтії почали вести мовну політику, згідно з якою представники національних меншин мусили опанувати державну мову або виїхати за межі країни.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ткаченко О. Б. До соціолінгвістичної оцінки мов // Мовознавство — 1988. — № 2. — С. 23-24.
  • Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С. 105—109.