Координати: 45°59′52.800000099991″ пн. ш. 7°20′55.644000100001″ сх. д. / 45.99800° пн. ш. 7.34879° сх. д. / 45.99800; 7.34879

Мовуазенська гребля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мовуазенська гребля
Зображення
Країна  Швейцарія[1]
Адміністративна одиниця Валь-де-Бань
Місце розташування Bagnesd
Висота над рівнем моря 2089 м
З матеріалу залізобетон
Статус спадщини швейцарське культурне надбання класу В регіонального значенняd[2]
Мапа
CMNS: Мовуазенська гребля у Вікісховищі

45°59′52.800000099991″ пн. ш. 7°20′55.644000100001″ сх. д. / 45.99800° пн. ш. 7.34879° сх. д. / 45.99800; 7.34879

Мовуазенська гребля (фр. Barrage de Mauvoisin) — бетонна аркова гребля змінного радіуса у на річці Dranse de Bagnes в долині Валь-де-Бань, кантон Вале, Швейцарія.

Будівництво споруди тривало в 1951 — 1957 роках з наступним заповненням водосховища у 1958-му. Первісна висота греблі становила 237 м. У 1991 році задля накопичення додаткового обсягу води для зимового періоду надбудували ще 13 метрів, що довело висоту греблі до 250 м при довжині по гребеню 520 м.

Дамба є частиною каскаду споруд дериваційних ГЕС, сумарна потужність якого 363 МВт. Вона утворює велике водосховище, ресурс з якого за допомогою деривації подається до гідроелектростанцій Фіоннай та Ріддес. Спочатку вода з озера Мовуазен надходить до трьох радіально-осьових турбін гідроагрегатів станції Фіоннай сумарною потужністю 138 МВт, які працюють при напорі у 482 метри. Далі вона спрямовується до ГЕС Ріддес, де, падаючи з висоти 1014 метрів, розкручує ковшові турбіни п'яти гідроагрегатів сумарною потужністю 225 МВт. Разом дві електростанції виробляють 943 млн кіловат-годин на рік.

Крім вироблення електроенергії, гребля служить для контролю паводків, попереджуючи повені на кшталт тих, що відбулись тут у 1595 і 1818 роках.

У 1960-70-х роках над греблею нависла загроза у вигляді одного з найбільших льодовиків Швейцарських Альп Giétro, сусіднього з озером Мовуазен. Через можливі льодопади існував ризик переповнення водосховища, але з 1980 року Giétro став відступати.

Див. також

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.