Очікує на перевірку

Мовчан Дмитро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мовчан.
Дмитро Васильович Мовчан
 Капітан
Загальна інформація
Народження12 лютого 1978(1978-02-12)
Рокитне, Полтавська область, УРСР
Смерть26 березня 2017(2017-03-26) (39 років)
Малинівка, Донецька область, Україна
(Авіакатастрофа)
Alma MaterКременчуцький льотний коледж НАУ
Військова служба
Роки служби1996—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військ Армійська авіація
Формування
 18 ОБрАА,
 16 ОБрАА
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Васи́льович Мовча́н (12 лютого 1978(19780212), с. Рокитне, Кременчуцький район, Полтавська область, Українська РСР — 26 березня 2017, с. Малинівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — капітан Збройних сил України, льотчик-штурман 18-ї окремої бригади армійської авіації. Учасник бойових дій російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Рокитне на Полтавщині, де пройшли перші роки його життя. Разом з батьками переїхав до Кременчука. Після закінчення школи № 30 здобув професію верстатника в Кременчуцькому вищому професійному училищі № 7. Але Дмитро мріяв про небо, тож 1996 року вступив до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, який закінчив у 1999 році. З листопада 2012-го служив за контрактом штурманом 16-ї вертолітної бригади у Бродах на Львівщині.

Від початку бойових дій у 2014 році 16-та бригада виконувала завдання на території проведення антитерористичної операції на сході України. Дмитро Мовчан літав на вертольоті Мі-24. У 2014 його вертоліт підбили, але наступний вертоліт встиг підібрати льотчиків. Мав численні травми, лікувався у шпиталі. 2015 року перевівся до 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ, в/ч А3384, м. Полтава.[1] Капітан, другий пілот військового гелікоптеру Мі-2, льотчик-штурман вертолітної ескадрильї.

З лютого 2017 року перебував у відрядженні в Краматорську. У складі екіпажу вертольоту, разом з командиром екіпажу підполковником Євгенієм Волошиним та бортовим техніком старшим лейтенантом Романом Кандулом, виконував завдання в зоні АТО. Їх вертоліт («бджілка», як вони його називали) виконував роль повітряного «таксі», перевозив вантажі та особовий склад Генштабу і Збройних сил в районі проведення АТО, поблизу лінії фронту.

26 березня 2017 року близько 15:00 військовий гелікоптер Мі-2 зазнав авіакатастрофи поблизу села Малинівка Слов'янського району Донецької області, в 13 км від аеродрому Краматорська. За попередніми висновками, вертоліт, що летів на малій висоті, зачепився за лінії електропередач і впав. Загинули троє членів екіпажу, — підполковник Євгеній Волошин, капітан Дмитро Мовчан і старший лейтенант Роман Кандул, та два пасажири — офіцери Озброєння ЗСУ полковники Валерій Мельник і Віктор Калитич[2].

30 березня з військовими льотчиками попрощались у Полтаві. Панахида пройшла в Авіамістечку, на території 18-ї бригади армійської авіації, в/ч А3384[3][4][5][6]. Наступного дня з Дмитром прощались в Кременчуці, у Міському палаці культури. Поховали його на кладовищі рідного села Рокитне.

Залишились батьки і молодший брат.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (11.10.2017, посмертно)[7].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 27 вересня 2017 року в місті Кременчук на фасаді ВПУ № 7 відкрили меморіальну дошку загиблим в АТО випускникам, — Дмитру Мовчану, Євгену Садовничому та Миколі Вашурі[9][10][11].
  • 3 січня 2019 року на внутрішньому фасаді льотного коледжу Національного авіаційного університету встановили меморіальну дошку випускнику Дмитрові Мовчану[12].
  • У 2020 році на фасаді Кременчуцької загальноосвітної школа-ліцею № 30 «Олімп» імені Н. М. Шевченко встановлено меморіальну дошку учаснику АТО Мовчану Дмитру Васильовичу[13]
  • Розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 2 березня 2018 року № 40, на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов'язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)[14][15].
  • 2024 року у селі Рокитне вулицю Першотравневу перейменували на вулицю Капітана Дмитра Мовчана.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УІНП. 1978 – народився Дмитро Мовчан, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). УІНП (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
  2. ↑ Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017 р. // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 27 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  3. ↑ У Полтаві прощатимуться з військовими, які загинули в авіакатастрофі під Краматорськом // «Коло», 28 березня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  4. ↑ Проліт бойових вертольотів, військовий оркестр і салют як останні урочистості // Телеканал «Місто», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  5. ↑ Попрощались із загиблим екіпажем Мі-2 // «Gazeta.ua», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  6. ↑ Під залпи військового салюту: Полтава прощається із загиблими у катастрофі Мі-2 // «5 канал», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  7. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Сьогодні на будівлі ВПУ № 7 відкрито меморіальну дошку загиблим бійцям АТО, випускникам навчального закладу // Офіційний вебпортал Кременчуцької міської ради та воконкому, 27 вересня 2017
  10. ↑ 4 кременчужанам, які загинули в АТО, відкрили меморіальні дошки // «Телегаф», 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  11. ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.07.2017 № 669 «Про увічнення пам'яті бійців АТО Кирилова А. С., Шульги В. О., Садовничого Є. В., Вашури М. В. та Мовчана Д. В. в м. Кременчуці»
  12. ↑ На фасаді льотного коледжу відкрили меморіальну дошку Герою АТО Дмитру Мовчану. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
  13. ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 05.03.2021 № 251 «Про увічнення пам'яті загиблого бійця АТО Мовчана Дмитра Васильовича в м. Кременчуці»
  14. ↑ Голова обласної ради Олександр Біленький видав розпорядження про занесення до Книги Пошани Полтавської обласної ради // Сайт Полтавської обласної ради, 6 березня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  15. ↑ Розпорядження голови обласної ради № 40 // Сайт Полтавської обласної ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2018. Процитовано 18 березня 2022.

Примітки

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мовчан_Дмитро_Васильович&oldid=42580560