Могильницький Іван Іванович
| Іван Могильницький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1894 Сороки, Коломийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Помер | 1983 Коломия,  СРСР |
| Поховання | цвинтар Монастирок |
| Громадянство | Австро-Угорщина →  Польща → СРСР |
| Національність | українець |
| Відомий завдяки | адвокат, громадсько-політичний діяч |
| Партія | УСРП |
| У шлюбі з | Софія Могильницька (Чайківська) |
Іва́н Іва́нович Могильни́цький (*1894, Сороки, Коломийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — †1983, Коломия, Українська РСР) — український адвокат, громадсько-політичний діяч, член УСРП, в'язень сталінських таборів[1].
Народився у селі Сороки Коломийського повіту в сім’ї греко-католицького священника Івана Могильницького. Навчався в Коломийській гімназії, а пізніше у Краківському університеті.
Адвокатську діяльність розпочав 1923 pоку в Городенці. Тоді ж за рекомендацією знаного літератора Василя Стефаника вступив до Української соціалістично-радикальної партії.
Згодом осів у Коломиї. Протягом 1926-1927 pоків був видавцем місцевої газети «Покутське слово». Як член повітових управ товариств «Просвіта» та «Рідна Школа», сприяв створенню по селах повіту хат-читалень, народних шкіл, кооператив, осередків Союзу української поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі». Часто виступав на народних вічах, вів полеміку на сторінках газет з діячами УНДО та інших партій. У якості адвоката неодноразово брав участь в політичних судових процесах, захищаючи членів КПЗУ. 3 приходом радянської влади на західноукраїнські землі Івана Могильницького обрали головою робітничого комітету Городенківщини. Однак попри свою лояльність до нової влади, 25 вересня 1939 pоку він був заарештований за звинуваченням в антирадянській пропаганді. 29 березня 1941 p. особлива нарада при НКВС СРСР засудила Івана Могильницького на 8 років «виправно-трудових таборів». Покарання відбував у Печорі (реабілітований 30 жовтня 1989 року)[2].
Після звільнення у 1946 pоці зі сталінських таборів повернувся до Коломиї, де й помер. Похований на міському цвинтарі Монастирок[1].
- ↑ а б Некрополі Івано-Франківщини. Інститут Україніки. Міжнародна громадська організація. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 21 червня 2023.
- ↑ Національний банк репресованих. Могильницький Іван Іванович. Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Процитовано 21 червня 2023.
- Могильницький Іван // Андрухів І., Арсенич П. Українські правники в національному відродженні Галичини 1848-1939 рр. — Івано-Франківськ, 1996. — С. 49.