Модернізм у Дрогобичі
"Модернізм у Дрогобичі" – вікістаття про модерністську спадщину Дрогобича.
У Дрогобичі зберіглась велика кількість функціоналістських будівель польського періоду, які представляють собою малоповерхові будинки. Розташовані вони на околицях центру міста та здовж кількох старих магістральних вулиць, як: Війтівська гора або 22-го січня.
-
Вул. Шопена, №10 -
Вул. Шопена, №12 -
Вул. Юрія Дрогобича, №46 -
Вул. Чмоли, №9
У 1930-х на Млинках (тоді ще частина Модричів) почалося спорудження римо-католицької каплиці. Головним спонсором спорудження виступила рафінерія "Галіція", яка виділила на це свій персонал та головного будівничого заводу — Фелікса Ляховича.
Споруда вирізняється своїм стриманим фасадом. Всередині знаходиться дерев'яний вівтар ручної роботи Ляховича.
Після війни в Дрогобичі гостро стало житлове питання — в тоді ще обласному центрі більша частина населення проживала в мазанках та поспіх зведених бараках, а численні кам'яниці, що були збудовані ще за Австрії та Польщі, лежали в руїнах. Тож у перші післявоєнні роки, коли радянська влада міцно осіла на Дрогобиччині, почалися величезні житлобудівні кампанії на сучасних вулицях Цвинтарна, Княгині Ольги, Грушевського, Володимира Великого, Стрийська, а пізніше — Самбірській та Коновальця.
-
Вул. Мазепи, №14 -
Вул. Грушевського, №57
Свого модерністського забарвлення споруда басейну набула приблизно в 1970-х роках.
Будівля басейну являє собою архітектуру брежнєвського періоду – прямокутні форми будівель, пілястри, а при вході нас зустрічає барельєф із зображенням сонця, хвиль та підлітків, що граються з м'ячом.
У 2008 році припинив функціонування та знаходиться у занедбаному стані.[1]
У 1977 році був збудований найбільший кінотеатр міста "Аврора", а згодом "Прометей". Ще один яскравий представник брежнєвської архітектури – нехитрий паралелепіпед із пілястрами по боках.
У 1990-х кінотеатр закрився, а будівля перепрофілювалася під комерцію. З 2012 року будівлю реконструювали, утепливши фасад.
Сама будівля Школи №16 являлась типовим проектом, але на її фасаді знаходилося авторський барельєф, який був встановлене одразу із спорудженням школи в 1981 році.
У серпні 2022 року, посилаючись на його аварійність, барельєф знищили, спричинивши інтернет-скандал у архітектурній спільноті.[2]
-
Загальний вигляд -
Місце поховання -
Скульптура
У часи Другої світової війни на місці меморіалу знаходилося стихійне кладовище радянських військових із декількома братськими могилами. Після війни на місці кладовища створили меморіал, встановивши намогильні пам'ятники. Але в 1974 році, імовірно, на честь 30-ї річниці визволення міста, розпочали генеральну реконструкцію меморіалу, надавши їй характерного бруталістського забарвлення. Архітекторами проекту були Остап Федоришин і Петро Сметана, скульптором – Валентин Борисенко.[3]
Дискусія на тему знесення меморіалу розгорілась ще в 2021 році, коли міська рада, користуючись законом "Про Декомунізацію", ухвалила рішення про демонтаж. Тоді демонтувати скульптури завадив статус меморіалу як кладовища, який сковував дії місцевої влади.
20 квітня 2022 року скульптуру та пам'ятник жінки було знесено.[4]
У 1987 році, навпроти Площі Тараса Шевченка, було споруджено готель "Тустань", що став справжньою візитівкою Дрогобича.
У радянські часи готель вважався дуже престижним – туди селили гостей республіканського значення. Всередині він був дорого оздоблений мармуром та панно з місцевими бойківськими мотивами, а між поверхами їздив ліфт. Холи мали панорамні вікна з яких відкривався вид на Хоральну синагогу та околицю. Сам ж готель розташовувався у 5 хвилинах ходьби від ратуші.
Головна архітектурна візитівка "Тустані" – скатний дах із коричневою черепицею, що є спадковістю від місцевої бойківської архітектурної традиції.
Сьогодні більша частина архітектурної спадщини потерпає від стихійних утеплень, надбудов та реклами. Але останнім часом місцева влада взялася за централізацію процесу, проводячи тендери на реконструкцію та утеплення будівель.
- Меморіал «Вічний вогонь»
- Панно на фасаді Ліцею № 16 імені Юрія Дрогобича
- ↑ Дрогобич у контексті туристичної привабливості - Дрогобич Інфо. droginfo.com.ua. Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Замість радянського панно патріотичний мурал: з фасаду Ліцею №16 демонтували аварійний барельєф. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Zaxid.net (20 квітня 2022). У Дрогобичі зносять радянський меморіал «Вічний вогонь». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Zaxid.net (20 квітня 2022). У Дрогобичі зносять радянський меморіал «Вічний вогонь». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 9 червня 2024.